празникувати

ЛЕДАРЮВА́ТИ (не займатися корисною працею), ДАРМУВА́ТИ, ЛІНУВА́ТИСЯ, ЛІНИ́ТИСЯ, ПРАЗНИКУВА́ТИ розм., БАЙДИКУВА́ТИ розм., ПАНІ́ТИ розм., БА́ЙДИКИ БИ́ТИ розм., БАГЛАЇ́ БИ́ТИ розм.; ПОПАСА́ТИ, ПОПА́СУВАТИ рідше (перебуваючи де-небудь, нічого не робити, гайнувати час); ЛЕЖА́ТИ, ПРИПУХА́ТИ фам. (проводячи час у спанні). — Хай інші ледарюють, байдики б'ють чи ляси точать, а ти маєш бути на фермі найпершим (Є. Гуцало); — До праці руки приложи і не збирайся дармувати (М. Ю. Тарновський); Василь не лінувався, хазяйнував, і Ганна не любила празникувати в будень (І. Нечуй-Левицький); Зимою з кухні й не вилазила (Явдоха Іванівна), все сиділа там то коло печі, то коло дівчат, щоб не лінилися та пряли, та пір'я драли, та вовну били... (Панас Мирний); Мати не любила робити і більше любила байдикувати та посиденьки справляти (І. Нечуй-Левицький); Він (Грицько) не паніє, як другі, а сам з своєю невтомною помічницею-жінкою веде до ладу своє хліборобське діло (Панас Мирний); — Менший і досі в нижчих класах, бо все попасає в класах; вигнався аж до неба, а дурний, як треба, — не хоче вчитись! (І. Нечуй-Левицький); Боже поможи, а сам не лежи! (прислів'я); (Гаєнко:) Люди роблять, ну, а Гришка, звісно, припухає... (С. Голованівський).

СВЯТКУВА́ТИ (відзначати чи проводити якесь свято), ПРАЗНИКУВА́ТИ розм. — Док.: посвяткува́ти, попразникува́ти. За селом, на пагорбі, чималий вигін. Тут завжди святкували Купала (М. Олійник); Весело празникували в Шугаєвому хуторі кутю (Ганна Барвінок); Оксана.. поїде празникувати в Київ (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. празникувати — празникува́ти дієслово недоконаного виду святкувати розм.  Орфографічний словник української мови
2. празникувати — -ую, -уєш, недок., перех. і неперех., розм. Те саме, що святкувати. || Сидіти склавши руки; не робити нічого.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. празникувати — ПРАЗНИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що і без прям. дод., розм. Те саме, що святкува́ти. Ось прийшли і празники .. Як то вона гадала спершу ті празники любо та мирно празникувати? (Панас Мирний); – Дома ж Віталій Стратонович? – Дома.  Словник української мови у 20 томах
4. празникувати — празникува́ти святкувати, гоститися на празнику (м, ср, ст): Ця несподівана подія геть перекреслила мої празникові пляни. Я вже не йшов під вікна парохіяльного будинку підглядати, як отці празникують, не тягнуло мене під церкву, де мої ровесники облягали будки з прецлями (Керницький)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. празникувати — Празникува́ти, -ку́ю, -ку́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. празникувати — ПРАЗНИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. і неперех., розм. Те саме, що святкува́ти. Ось прийшли і празники.. Як то вона гадала спершу ті празники любо та мирно празникувати? (Мирний, І, 1954, 228); — Дома ж Віталій Стратонович? — Дома.  Словник української мови в 11 томах