празникувати

празникува́ти

-ую, -уєш, недок., перех. і неперех., розм.

Те саме, що святкувати.

|| Сидіти склавши руки; не робити нічого.

Значення в інших словниках

1. празникувати — празникува́ти дієслово недоконаного виду святкувати розм.  Орфографічний словник української мови
2. празникувати — ПРАЗНИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що і без прям. дод., розм. Те саме, що святкува́ти. Ось прийшли і празники .. Як то вона гадала спершу ті празники любо та мирно празникувати? (Панас Мирний); – Дома ж Віталій Стратонович? – Дома.  Словник української мови у 20 томах
3. празникувати — празникува́ти святкувати, гоститися на празнику (м, ср, ст): Ця несподівана подія геть перекреслила мої празникові пляни. Я вже не йшов під вікна парохіяльного будинку підглядати, як отці празникують, не тягнуло мене під церкву, де мої ровесники облягали будки з прецлями (Керницький)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. празникувати — ЛЕДАРЮВА́ТИ (не займатися корисною працею), ДАРМУВА́ТИ, ЛІНУВА́ТИСЯ, ЛІНИ́ТИСЯ, ПРАЗНИКУВА́ТИ розм., БАЙДИКУВА́ТИ розм., ПАНІ́ТИ розм., БА́ЙДИКИ БИ́ТИ розм., БАГЛАЇ́ БИ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. празникувати — Празникува́ти, -ку́ю, -ку́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. празникувати — ПРАЗНИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. і неперех., розм. Те саме, що святкува́ти. Ось прийшли і празники.. Як то вона гадала спершу ті празники любо та мирно празникувати? (Мирний, І, 1954, 228); — Дома ж Віталій Стратонович? — Дома.  Словник української мови в 11 томах