приборкувати
ДРЕСИРУВА́ТИ (тварин, птахів), НАВЧА́ТИ (НАУЧА́ТИ), ТРЕНУВА́ТИ рідше; ПРИБО́РКУВАТИ (перев. диких звірів); НАТА́СКУВАТИ (перев. мисливських собак). — Док.: ви́дресирувати, надресирува́ти, навчи́ти (научи́ти), прибо́ркати, натаска́ти. Є думка так дресирувати дельфінів, щоб вони вишукували рибні косяки, були "пастухами" і заганяли зграї риб у трали (з журналу); Терпеливо, ласкаво навчав (Вася) дикувате пташеня усяким штуковинам (О. Ковінька); — Товаришу командир, — каже Кость, — ось у мене є військово-поштовий голуб Літун, якого сам я тренував і виховував (О. Донченко); Жайсак і Тайжан приборкували скакунів (З. Тулуб); Хто терпляче, крок за кроком, привчає, муштрує, "натаскує" молодого, гарячого пса, як добрий і строгий учитель,.. — справжній мисливець (М. Рильський).
ПРИБО́РКАТИ (підкорити своєму впливові, закликати до порядку якусь людину, перев. непокірну або небезпечну для інших), ПРИКРУТИ́ТИ, УГАМУВА́ТИ (ВГАМУВА́ТИ), УПОКО́РИТИ (ВПОКО́РИТИ), УКО́СЬКАТИ (ВКО́СЬКАТИ) розм., ОГО́ВТАТИ (ОБГО́ВТАТИ) розм., ЗАГНУЗДА́ТИ розм., СТРИНО́ЖИТИ розм., ПРИКОРОТИ́ТИ діал., УСКРОМИ́ТИ діал. — Недок.: прибо́ркувати, прикру́чувати, угамо́вувати (вгамо́вувати), упоко́рювати (впоко́рювати), уко́ськувати (вко́ськувати), ого́втувати (обго́втувати), гнузда́ти, загну́здувати, прикороча́ти (прикорота́ти). Приборкавши (після шлюбу) набагато старшого Данила, Олена повеселішала, стала найбалакучішою в селі жінкою (Р. Андріяшик); — Він не людей прикрутив, а ледарів та отих шабашників, що в гарячу пору роботу кидають (В. Кучер); — Вгамувати таких язикатих, як ти, примусити тебе працювати без галасу, без сторонніх розмов — що ж у цьому поганого? (Ю. Шовкопляс); Він.. чимраз тяжчі невдачі і страти наводив на Германа, упокорював того товстенького, спокійного, мов муром обведеного багача (І. Франко); (Круста:) Які тепер нахабні плебеї стали. Розпустилась чернь. Пора б укоськати (Леся Українка); Савка вміє підійти до заробітчанина, зуміє стриножити його... (О. Гончар); — Може б, його як прикоротили або просто до криміналу замкнули (І. Франко); Він думав, мислив, умудрявся, ..Як Турна-ворога побити, Царя Латина ускромити (І. Котляревський).
ПРИБО́РКУВАТИ (підкоряти інстинкти тварини волі людини), ОГО́ВТУВАТИ (ОБГО́ВТУВАТИ) розм., УКО́СЬКУВАТИ (ВКО́СЬКУВАТИ) розм. — Док.: прибо́ркати, ого́втати (обго́втати), уко́ськати (вко́ськати). Жайсак і Тайжан приборкували скакунів (З. Тулуб); Ярина гасала на коні, доки його не вкоськала (П. Панч). — Пор. 1. прируча́ти.
ПРИДУ́ШУВАТИ (силою припиняти повстання, революційні дії і т. ін.), ПРИБО́РКУВАТИ, УПОКО́РЮВАТИ (ВПОКО́РЮВАТИ), УСМИРЯ́ТИ заст. — Док.: придуши́ти, прибо́ркати, упоко́рити (впоко́рити), усмири́ти. — Перовський був тут, у Оренбурзі. Повстання киргизів під проводом Ісатая Тайжанова придушував залізом і кров'ю (З. Тулуб); Жорстоко розправлявся з повсталими народами царський уряд, огнем і мечем він приборкав повстання (М. Бажан); — Пани тільки те й думають, як би нас вогнем і мечем упокорити (П. Панч); — Все усмиряють (інтервенти). В себе там, кажуть, давно вже без царів живуть, а як ми піднялись, так зразу усмиряти (О. Гончар).
ПРИРУЧА́ТИ (про тварин — робити ручним, свійським), ОДОМА́ШНЮВАТИ, ОСВО́ЮВАТИ діал. — Док.: приручи́ти, одома́шнити, осво́їти. — Ми одомашнюємо страусів, приручаємо диких антилоп (О. Гончар). — Пор. 1. прибо́ркувати.
СТРИ́МУВАТИ (про почуття, переживання, біль і т. ін. — не давати виявлятися повною мірою), ГАМУВА́ТИ, УГАМО́ВУВАТИ (ВГАМО́ВУВАТИ), ПОГАМО́ВУВАТИ, ПРИГАМО́ВУВАТИ, ТАМУВА́ТИ, ЗАТАМО́ВУВАТИ, УТАМО́ВУВАТИ (ВТАМО́ВУВАТИ) рідше, ГЛУШИ́ТИ, ЗАГЛУША́ТИ, ЗАГЛУ́ШУВАТИ, ПРИГЛУ́ШУВАТИ (ПРИГЛУША́ТИ), ГАСИ́ТИ, ЗГАША́ТИ, ПРИГАШАТИ (ПРИГА́ШУВАТИ), УГАША́ТИ (ВГАША́ТИ), БОРО́ТИ, ПЕРЕБО́РЮВАТИ, БОРО́ТИСЯ з чим, ПРИБО́РКУВАТИ, ДАВИ́ТИ, ПРИДА́ВЛЮВАТИ, ДУШИ́ТИ, ПРИДУ́ШУВАТИ, ЗГНІ́ЧУВАТИ, УДЕ́РЖУВАТИ (ВДЕ́РЖУВАТИ), ЗДЕ́РЖУВАТИ розм., УПИНЯ́ТИ (ВПИНЯ́ТИ) розм., ТЛУМИ́ТИ розм., ЗАТИСКА́ТИ рідше, ЗАТИ́СКУВАТИ рідше. — Док.: стри́мати, загамува́ти, угамува́ти (вгамува́ти), погамува́ти, пригамува́ти, затамува́ти, утамува́ти (втамува́ти), заглуши́ти, приглуши́ти, загаси́ти, згаси́ти, пригаси́ти, угаси́ти (вгаси́ти), переборо́ти, прибо́ркати, подави́ти, придави́ти, удуши́ти (вдуши́ти), придуши́ти, згніти́ти, уде́ржати (вде́ржати), зде́ржати, упини́ти (впини́ти), затлуми́ти, стлуми́ти, зати́снути, проковтну́ти із сл. образа, докір і т. ін. (не відповісти на щось образливе, неприємне). — Вишкребок! Злидень з битого шляху! .. Ці слова, мов батоги, періщать парубка, він ледве стримує гнів (М. Стельмах); Люди вигадали поминки, щоб клопотами гамувати біль, щоб за сутнім утекти від померлого (Ю. Мушкетик); Захар.. привітався за обидві руки, ніяк не вгамовуючи свого здивування, навіть хвилювання (І. Ле); Василеві закортіло тої ж миті розбудити всіх.. Та він погамував те своє бажання, але вже до ранку не заснув (П. Загребельний); Хлопець забув про рани, спохвату махнув рукою, охнув, прикусив губу, тамуючи біль (С. Журахович); Я слухала уважно, затамувавши подих (М. Чабанівський); Він ніяк не міг втамувати тремтіння (О. Бойченко); Хвиля обурення глушить усе, що він збудив у мені своїми словами (В. Речмедін); Мої думоньки безсилі Стома заглуша (П. Грабовський); Бажання мати добрі гроші приглушувало в ньому тимчасовий острах і нерішучість (А. Шиян); Вона (баба), її тиха мова гасила його лютощі (Панас Мирний); Я зумів чуття згасить І крихти щастя не просить (С. Крижанівський); Згадай в пустині, Далеко над морем, Свого друга веселого, Як він горе боре (Т. Шевченко); Дружина припадає до подушки, борючись зі сном (М. Стельмах); — Ні, ні! — без жалю давив я у собі всякий протест, — ніяких думок! (С. Васильченко); Намагалась (Юля) подавити в собі згадки про хлопця (О. Донченко); Згнічуючи своє кохання, не довго змогла вона держати гору над своєю романтичною вдачею (Ганна Барвінок); Галя.., хоч і плакала, але тихо, силкуючися вдержувати сльози (Б. Грінченко); Жінка зробила зусилля, впинила в собі плач (С. Васильченко); (Прісцілла:) То стогін болю. Я його тлумила, поки могла (Леся Українка); Я затискав у серці муку (М. Рильський).
Словник синонімів української мови