Словник синонімів української мови

приголомшливий

ГНІТЮ́ЧИЙ (про настрій, відчуття і т. ін. — сповнений важкого переживання), ПРИГНІ́ЧЕНИЙ, ПРИГНО́БЛЕНИЙ, ПРИГОЛО́МШЛИВИЙ, ГНІТЛИ́ВИЙ рідше, ПРИГНІ́ТЛИВИЙ рідше. Сидів (Саїд) скраю, біля трибуни, і не міг звільнитися від цього гнітючого почуття (І. Ле); Помітивши пригнічений настрій хлопця, батько намагався його розвеселити (С. Добровольський); Настрій на дарабі стає пригноблений. Оба керманичі похмурі, і ми, пасажири, вже боїмося їх зачіпати (Г. Хоткевич); Орест гнітився від приголомшливого чуття (О. Досвітній); З гнітливими думками стояла Єлька край шляху.., почувала, що життя знову заганяє її в глухий кут (О. Гончар); Пригнітливі думки мучили мене (С. Васильченко).

ГОЛОСНИ́Й (який набув великого розголосу), ГУЧНИ́Й, БУЧНИ́Й, ГАЛАСЛИ́ВИЙ, СЕНСАЦІ́ЙНИЙ (який викликає сенсацію); ПРИГОЛО́МШЛИВИЙ (який дивує, приголомшує); ПІКА́НТНИЙ (який викликає нездоровий інтерес). Він мою справу вже добре знав, вона стала голосною (Уляна Кравченко); Ще мати Єльці розповідала про один гучний випадок, коли Ягор, спродавши якось у місті багатющий урожай полуниць і добре будучи під джмелем, на весь виторг найняв духовий оркестр (О. Гончар); Одного разу, після якоїсь гучної та бучної студентської історії, Якима.. випровадили з університету (І. Нечуй-Левицький); Кому було потрібно, щоб він став ще й перед судом у такій галасливій справі? (І. Ле); Ліну теж брала цікавість, кортіло торкнутися ближче цієї сенсаційної новини (О. Гончар); Приголомшлива чутка пішла серед гостей (О. Полторацький); По цілій Косівщині з уст в уста передавалася пікантна новинка о тім, як попадя криворівська цілувала привселюдно Марусяка на храму в Яворові (Г. Хоткевич).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. приголомшливий — приголо́мшливий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. приголомшливий — Здатний при голомшити, РАЗЮЧИЙ, (ефект) НАДЗВИЧАЙНИЙ, могутній.  Словник синонімів Караванського
  3. приголомшливий — -а, -е. Який приголомшує (у 2 знач.). || Власт. станові приголомшеності.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. приголомшливий — ПРИГОЛО́МШЛИВИЙ, а, е. Який приголомшує (у 2 знач.). Звістка була приголомшливою, неймовірною (Ю. Бедзик); Легкий на слово, веселий, він любить, зібравши гурт цікавих, брехнути їм з свого вояцького минулого що-небудь приголомшливе...  Словник української мови у 20 томах
  5. приголомшливий — ПРИГОЛО́МШЛИВИЙ, а, е. Який приголомшує (у 2 знач.). Звістка була приголомшливою, неймовірною (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 9); Легкий на слово, веселий, він любить, зібравши гурт цікавих, брехнути їм з свого вояцького минулого що-небудь приголомшливе...  Словник української мови в 11 томах