припічок
ВИ́СТУП (частина чого-небудь, що видається, виступає наперед), УСТУ́П, ПРИ́СТУПКА, ПРИ́ПІЧОК, ВИ́РІЖОК, СТУ́ПІНЬ рідко, ПРИСКА́ЛОК рідко; РЕБРО́ (у місці перетину двох площин). По голому сірому виступі скелі ліпились татарські халупки (М. Коцюбинський); Сідає (Левко) на замшілий уступ кручі над самою водою і жде (З. Мороз); Він (садок) кількома приступками спускався до ріки (Я. Гримайло); Зліз (Синявін) на невеличкий припічок на скелі (І. Ле); Вимальовуються (скелі) своїми виріжками на блакитних полотнищах неба (П. Загребельний); Потік біг химерно вижолобленим коритом, раз падав зі ступеня на ступінь, раз протискався між горними голими ребрами (каміння) (Г. Хоткевич).
ПРИ́ПІЧОК (горизонтальна площина перед челюстями печі під комином), ПРИ́ПІК, ЛЕЖА́НКА (низька прибудова до печі, призначена для лежання). Федоська запалила і поставила на припічку, під комином, тріскучу скалку (М. Олійник); Затулка од печі валялась на долівці, а на припіку сірів вигорнутий попіл (Є. Гуцало); Постелила вона цареві на полу,.. сама ж лягла на лаві, а дітей обох поклала на лежанці (казка).
Словник синонімів української мови