присувати
ПРИСУВА́ТИ (ПРИСО́ВУВАТИ) (сунучи, наближати що-небудь до когось, чогось), ПІДСУВА́ТИ (ПІДСО́ВУВАТИ), ПРИСТАВЛЯ́ТИ (до вогню, до жару). — Док.: прису́нути, підсу́нути, приста́вити. Констанцій.. розкладає документи різні на столику, присуває до столика крісло (Леся Українка); Олеся зручно вмощується на дивані, присовує лампу і розгортає журнал (О. Донченко); Старий поет розсував по журнальному столику щойно принесені Галиною Петрівною старовинні порцелянові чашки, підсував до нас химерні срібні ложечки (В. Коротич); — Снідай! — удавано грізно гомонить вона, підсовуючи ближче до сина то хліб, то глечик з молоком (І. Рябокляч); Чайчиха після своєї молитви метнулась до печі, охаючи, розвела вогонь, приставила горшки з водою (М. Стельмах).
Словник синонімів української мови