присувати
присува́ти
-аю, -аєш і присовувати, -ую, -уєш, недок., присунути, -ну, -неш, док.
1》 перех. Сунучи, наближати що-небудь до когось, чогось; підсувати.
|| також у сполуч. зі сл. до себе, собі. Сунучи, наближати що-небудь до себе.
|| Частуючи когось, ставити ближче до нього їжу, питво.
|| розм. Зачиняти, причиняти (ворота, хвіртку і т. ін.).
|| Наближати що-небудь впритул до когось, чогось.
2》 тільки док., неперех., розм. Підійти, наблизитися до кого-, чого-небудь.
3》 тільки док., неперех., перен., розм. Прийти, з'явитися куди-небудь (іноді з несхвальним відтінком).
|| Прийти, тяжко ступаючи, ледве пересуваючи ноги.
|| Прийти, з'явитись у великій кількості, суцільною масою.
|| Бути доставленим, прибути у великій кількості (про товар).
Великий тлумачний словник сучасної української мови