присувати

присува́ти

-аю, -аєш і присовувати, -ую, -уєш, недок., присунути, -ну, -неш, док.

1》 перех. Сунучи, наближати що-небудь до когось, чогось; підсувати.

|| також у сполуч. зі сл. до себе, собі. Сунучи, наближати що-небудь до себе.

|| Частуючи когось, ставити ближче до нього їжу, питво.

|| розм. Зачиняти, причиняти (ворота, хвіртку і т. ін.).

|| Наближати що-небудь впритул до когось, чогось.

2》 тільки док., неперех., розм. Підійти, наблизитися до кого-, чого-небудь.

3》 тільки док., неперех., перен., розм. Прийти, з'явитися куди-небудь (іноді з несхвальним відтінком).

|| Прийти, тяжко ступаючи, ледве пересуваючи ноги.

|| Прийти, з'явитись у великій кількості, суцільною масою.

|| Бути доставленим, прибути у великій кількості (про товар).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. присувати — присува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. присувати — ПРИСУВА́ТИ, а́ю, а́єш, ПРИСО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИСУ́НУТИ, ну, неш, док. 1. що. Сунучи, наближати що-небудь до когось, чогось; підсувати. Не присувай соломи до вогню (Номис); Констанцій .. Словник української мови у 20 томах
  3. присувати — Не присувай солому до вогню. Не розпалюй сварки ще більше. Приповідки або українсько-народня філософія
  4. присувати — ПРИСУВА́ТИ (ПРИСО́ВУВАТИ) (сунучи, наближати що-небудь до когось, чогось), ПІДСУВА́ТИ (ПІДСО́ВУВАТИ), ПРИСТАВЛЯ́ТИ (до вогню, до жару). — Док.: прису́нути, підсу́нути, приста́вити. Констанцій.. Словник синонімів української мови
  5. присувати — ПРИСУВА́ТИ, а́ю, а́єш і ПРИСО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИСУ́НУТИ, ну, неш, док. 1. перех. Сунучи, наближати що-небудь до когось, чогось; підсувати. Не присувай соломи до вогню (Номис, 1864, № 5887); Констанцій.. Словник української мови в 11 томах
  6. присувати — Присува́ти, -ва́ю, -єш сов. в. присунути, -ну, -неш, гл. Придвигать, придвинуть. Не присувай соломи до вогню. Ном. № 5887. Словник української мови Грінченка