присувати
ПРИСУВА́ТИ (ПРИСО́ВУВАТИ) (сунучи, наближати що-небудь до когось, чогось), ПІДСУВА́ТИ (ПІДСО́ВУВАТИ), ПРИСТАВЛЯ́ТИ (до вогню, до жару). — Док.: прису́нути, підсу́нути, приста́вити. Констанцій.. розкладає документи різні на столику, присуває до столика крісло (Леся Українка); Олеся зручно вмощується на дивані, присовує лампу і розгортає журнал (О. Донченко); Старий поет розсував по журнальному столику щойно принесені Галиною Петрівною старовинні порцелянові чашки, підсував до нас химерні срібні ложечки (В. Коротич); — Снідай! — удавано грізно гомонить вона, підсовуючи ближче до сина то хліб, то глечик з молоком (І. Рябокляч); Чайчиха після своєї молитви метнулась до печі, охаючи, розвела вогонь, приставила горшки з водою (М. Стельмах).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- присувати — присува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- присувати — -аю, -аєш і присовувати, -ую, -уєш, недок., присунути, -ну, -неш, док. 1》 перех. Сунучи, наближати що-небудь до когось, чогось; підсувати. || також у сполуч. зі сл. до себе, собі. Сунучи, наближати що-небудь до себе. Великий тлумачний словник сучасної мови
- присувати — ПРИСУВА́ТИ, а́ю, а́єш, ПРИСО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИСУ́НУТИ, ну, неш, док. 1. що. Сунучи, наближати що-небудь до когось, чогось; підсувати. Не присувай соломи до вогню (Номис); Констанцій .. Словник української мови у 20 томах
- присувати — Не присувай солому до вогню. Не розпалюй сварки ще більше. Приповідки або українсько-народня філософія
- присувати — ПРИСУВА́ТИ, а́ю, а́єш і ПРИСО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИСУ́НУТИ, ну, неш, док. 1. перех. Сунучи, наближати що-небудь до когось, чогось; підсувати. Не присувай соломи до вогню (Номис, 1864, № 5887); Констанцій.. Словник української мови в 11 томах
- присувати — Присува́ти, -ва́ю, -єш сов. в. присунути, -ну, -неш, гл. Придвигать, придвинуть. Не присувай соломи до вогню. Ном. № 5887. Словник української мови Грінченка