присувати

Значення в інших словниках

1. присувати — присува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. присувати — -аю, -аєш і присовувати, -ую, -уєш, недок., присунути, -ну, -неш, док. 1》 перех. Сунучи, наближати що-небудь до когось, чогось; підсувати. || також у сполуч. зі сл. до себе, собі. Сунучи, наближати що-небудь до себе. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. присувати — ПРИСУВА́ТИ, а́ю, а́єш, ПРИСО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИСУ́НУТИ, ну, неш, док. 1. що. Сунучи, наближати що-небудь до когось, чогось; підсувати. Не присувай соломи до вогню (Номис); Констанцій .. Словник української мови у 20 томах
4. присувати — ПРИСУВА́ТИ (ПРИСО́ВУВАТИ) (сунучи, наближати що-небудь до когось, чогось), ПІДСУВА́ТИ (ПІДСО́ВУВАТИ), ПРИСТАВЛЯ́ТИ (до вогню, до жару). — Док.: прису́нути, підсу́нути, приста́вити. Констанцій.. Словник синонімів української мови
5. присувати — ПРИСУВА́ТИ, а́ю, а́єш і ПРИСО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИСУ́НУТИ, ну, неш, док. 1. перех. Сунучи, наближати що-небудь до когось, чогось; підсувати. Не присувай соломи до вогню (Номис, 1864, № 5887); Констанцій.. Словник української мови в 11 томах
6. присувати — Присува́ти, -ва́ю, -єш сов. в. присунути, -ну, -неш, гл. Придвигать, придвинуть. Не присувай соломи до вогню. Ном. № 5887. Словник української мови Грінченка