приставати

З яким пристаєш, таким і будеш.

З ким пристаєш, таким ся стаєш.

З ким пристаєш, того і навчишся.

Хто до кого пристає, таким і стає.

З ким товаришуєш, таким і сам будеш.

Пристає, як корові сідло.

Не підходить.

Пристало, як свині наритники.

Таке ж саме значення, як і попереднього прислів'я.

З яким пристаєш, таким і стаєш.

Товариство впливає на нас добре або зле і робить нас подібними до себе.

Хто пристає, тому розуму нестає, а хто зятя приймає, той і цього немає.

Коли чоловік іде жити до жінки в хату, то робить себе невільником, а хто приймає зятя в хату, той не обійдеться без клопоту.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приставати — Приятелювати [I] Словник з творів Івана Франка
  2. приставати — (до тих, що є разом) долучатися, приєднуватися, прилаштовуватися, (брати участь} підключатися. Словник синонімів Полюги
  3. приставати — пристава́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. приставати — (міцно) прикипати; (- клей) прилипати; (- двері) прилягати, (- одяг) обтягати; (- пісню) запам'ятовуватися; (- хворобу) чіплятися; (з чим) ПРИСІКУВАТИСЯ; (з ножем до горла) ІД. Словник синонімів Караванського
  5. приставати — див. допомагати; дорікати; дружити; задиратися; чіплятися Словник синонімів Вусика
  6. приставати — -таю, -таєш, недок., пристати, -ану, -анеш, док. 1》 Прилипати, приклеюватися до чого-небудь. || Щільно прилягаючи, прикріплюватися або притулятися до кого-, чого-небудь. || Щільно облягати (про одяг). || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. приставати — ПРИСТАВА́ТИ, таю́, тає́ш, недок., ПРИСТА́ТИ, а́ну, а́неш, док. 1. Прилипати, приклеюватися до чого-небудь. Пальці послине [послинить], щоб тісто не приставало, то й вщипне тіста, та на сковороду ув олію (Г. Словник української мови у 20 томах
  8. приставати — пристава́ти / приста́ти до лиця́ кому. Личити, пасувати комусь. Ясно-синій колір дуже приставав їй до лиця (І. Нечуй-Левицький); Чорний здоровий платок, котрим була її голова і плечі аж до пояса прикриті, так пристав їй до лиця (Панас Мирний). Фразеологічний словник української мови
  9. приставати — ВІДПОВІДА́ТИ (бути відповідним кому-, чому-небудь, бути у відповідності з кимось, чимось), ПІДХО́ДИТИ, ЗБІГА́ТИСЯ, ВКЛАДА́ТИСЯ (УКЛАДА́ТИСЯ) в що (перев. із запереченням), ПРИСТАВА́ТИ розм. — Док.: підійти́, збі́гтися, приста́ти. Словник синонімів української мови
  10. приставати — ПРИСТАВА́ТИ, таю́, тає́ш, недок., ПРИСТА́ТИ, а́ну, а́неш, док. 1. Прилипати, приклеюватися до чого-небудь. Пальці послине [послинить], щоб тісто не приставало, то й вщипне тіста, та на сковороду ув олію (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах