приставати

пристава́ти

-таю, -таєш, недок., пристати, -ану, -анеш, док.

1》 Прилипати, приклеюватися до чого-небудь.

|| Щільно прилягаючи, прикріплюватися або притулятися до кого-, чого-небудь.

|| Щільно облягати (про одяг).

|| перен. Привертати чию-небудь посилену увагу; міцно запам'ятовуватися.

Пристав душею (серцем і т. ін.) хто до кого — чого – хтось, полюбив, уподобав кого-, що-небудь.

2》 розм. Передаватися комусь (перев. про хворобу).

3》 перен. Закріплюватися за ким-небудь постійно (про назву, прізвисько і т. ін.).

4》 розм. Набридати кому-небудь своїми вимогами, запитаннями і т. ін.; прискіпуватися.

|| з кимчим. Постійно набридати тим самим.

|| перев. недок. Переслідувати кого-небудь залицянням.

5》 до чого, куди, де, також у сполуч. зі сл. до берега. Те саме, що причалювати 2).

6》 перев. док., розм. Оселитися де-небудь, у когось.

|| до кого. Піти до кого-небудь служити, навчатися у когось ремеслу і т. ін.

|| до кого. Одружившись, перейти жити до чоловіка або жінки. Пристати в прийми.

7》 Ідучи або їдучи, ненадовго зупинятися де-небудь.

|| Зупиняючись у дорозі, розташовуватися де-небудь тимчасово.

8》 Приєднуватися до кого-, чого-небудь, іти за кимсь, чимсь.

|| Прибиватися до череди, зграї і т. ін. (про тварин).

|| Приєднуючись до кого-небудь, робити те саме, що й він (вони).

|| Приєднуючись, брати участь у якій-небудь справі; підтримувати когось, щось своєю участю.

|| Ставати членом, учасником якої-небудь групи, спілки і т. ін.

|| до кого, на що. Ставати чиїмсь прихильником, приєднуватись до певного світогляду, певних думок, тверджень і т. ін.

|| заст. Переходити до іншої віри. Приставати до гурту. Приставати на пропозицію.

9》 розм. Погоджуватися з ким-небудь у чомусь, давати згоду на щось. Пристати на угоду.

10》 кому, до чого, розм. Гармоніювати з зовнішністю; пасувати.

|| перен. Відповідати (у 5 знач.) чому-небудь; задовольняти певні вимоги. Приставати до лиця.

11》 перев. док., безос., з інфін. Годиться, слід, дозволено кому-небудь щось робити, якось поводитися (перев. з запереченням).

12》 Дуже втомлюватися, знесилюватися від утоми.

|| з інфін. Стомлюватися щось робити.

13》 тільки недок., з ким, діал. Приятелювати.

14》 мат. Збігатися в усіх своїх точках при накладанні (про геометричні фігури).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. приставати — Приятелювати [I] Словник з творів Івана Франка
  2. приставати — (до тих, що є разом) долучатися, приєднуватися, прилаштовуватися, (брати участь} підключатися. Словник синонімів Полюги
  3. приставати — пристава́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. приставати — (міцно) прикипати; (- клей) прилипати; (- двері) прилягати, (- одяг) обтягати; (- пісню) запам'ятовуватися; (- хворобу) чіплятися; (з чим) ПРИСІКУВАТИСЯ; (з ножем до горла) ІД. Словник синонімів Караванського
  5. приставати — див. допомагати; дорікати; дружити; задиратися; чіплятися Словник синонімів Вусика
  6. приставати — ПРИСТАВА́ТИ, таю́, тає́ш, недок., ПРИСТА́ТИ, а́ну, а́неш, док. 1. Прилипати, приклеюватися до чого-небудь. Пальці послине [послинить], щоб тісто не приставало, то й вщипне тіста, та на сковороду ув олію (Г. Словник української мови у 20 томах
  7. приставати — З яким пристаєш, таким і будеш. З ким пристаєш, таким ся стаєш. З ким пристаєш, того і навчишся. Хто до кого пристає, таким і стає. З ким товаришуєш, таким і сам будеш. Пристає, як корові сідло. Не підходить. Пристало, як свині наритники. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. приставати — пристава́ти / приста́ти до лиця́ кому. Личити, пасувати комусь. Ясно-синій колір дуже приставав їй до лиця (І. Нечуй-Левицький); Чорний здоровий платок, котрим була її голова і плечі аж до пояса прикриті, так пристав їй до лиця (Панас Мирний). Фразеологічний словник української мови
  9. приставати — ВІДПОВІДА́ТИ (бути відповідним кому-, чому-небудь, бути у відповідності з кимось, чимось), ПІДХО́ДИТИ, ЗБІГА́ТИСЯ, ВКЛАДА́ТИСЯ (УКЛАДА́ТИСЯ) в що (перев. із запереченням), ПРИСТАВА́ТИ розм. — Док.: підійти́, збі́гтися, приста́ти. Словник синонімів української мови
  10. приставати — ПРИСТАВА́ТИ, таю́, тає́ш, недок., ПРИСТА́ТИ, а́ну, а́неш, док. 1. Прилипати, приклеюватися до чого-небудь. Пальці послине [послинить], щоб тісто не приставало, то й вщипне тіста, та на сковороду ув олію (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах