Словник синонімів української мови

приятелювати

ДРУЖИ́ТИ (бути в дружбі з кимсь), ТОВАРИШУВА́ТИ, ПРИЯТЕЛЮВА́ТИ, ЗАПРИЯ́ЗНЮВАТИСЯ, ЛА́ДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ДРУЖИ́ТИСЯ розм., ЛИГА́ТИСЯ зневажл., ТОВАРИШИ́ТИ діал., КОМПАНУВА́ТИ діал., КУМА́ТИСЯ заст.; ПОДРУГУВА́ТИ розм. (перев. про жінок); БРАТА́ТИСЯ, БРАТА́ТИ рідше (виявляти братні почуття); ЛЮБИ́ТИСЯ (про особливо близькі стосунки між друзями); ХОДИ́ТИ розм., ВОДИ́ТИСЯ розм., ЗНА́ТИСЯ розм., ПЛУ́ТАТИСЯ зневажл. (проводити багато часу разом). — А я з тобою... я хотіла б дружити... говорити про все... щоб у нас не було заборонених тем (Є. Гуцало); Нікому й в голову не могло прийти, що вони були будь-коли знайомі, а тим більше товаришували (І. Багряний); З усіх людей в нашій кіностудії я найбільше подружився з тьотею Любою та ще приятелював з кінооператором Фокіним (Л. Смілянський); Це просто було особливе якесь уміння ладнати з людьми, ладити по-простому, по-життєвому (Г. Хоткевич); З добрим дружись, а лихих стережись (прислів'я); Сказати щиру правду, і я ніколи не любила товаришити та приятелювати з такими паннами (І. Нечуй-Левицький); Грицько з Іваном компанували (Словник Б. Грінченка); Майже з усіма людьми в тій околиці він добре знався і братався, а з багатьма то й кумався (переклад М. Лукаша); Марія Дмитрівна знала її віддавна, ще з гімназії, де вони вчилися, подругували (Дніпрова Чайка); Жила проти нас міщаночка... Дуже вони з Настею любилися; як сестри рідні — все було вкупці (Марко Вовчок); (Юда:) Хто такі всі ті, що з ним ходили? Все рибалки більш (Леся Українка); Нікуди від матері ні на п'ядь (Оксана) і ні з ким вже нігде не водилась і не зналась (Г. Квітка-Основ'яненко).

ПРИЯТЕЛЮВА́ТИ (бути з кимсь близько знайомим, проводити разом вільний час тощо), ЛА́ДИТИ, ЗНА́ТИСЯ розм., ПРИСТАВА́ТИ діал. З усіх людей в нашій кіностудії я найбільше подружився з тьотею Любою та ще приятелював з кінооператором Фокіним (Л. Смілянський); — Запорожець запорожцеві не пара. Се батько Пугач, старець, або дід кошовий. Із ким, із ким, а з їм ладити треба (П. Куліш); — Коли ти гордуєш ними і не хочеш знатися з ними, то я сама поїду колись до їх і запрошу їх до себе (І. Нечуй-Левицький); З яким пристаєш, сам таким стаєш (прислів'я).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. приятелювати — приятелюва́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. приятелювати — див. ДРУЖИТИ.  Словник синонімів Караванського
  3. приятелювати — див. дружити  Словник синонімів Вусика
  4. приятелювати — -юю, -юєш, недок. Бути з ким-небудь у дружніх, товариських стосунках; дружити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. приятелювати — ПРИЯТЕЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. Бути з ким-небудь у дружніх, товариських стосунках; дружити. – Мені ця компанія зовсім не пристала до душі. Немає тут з ким зійтись, з ким приятелювати (І. Нечуй-Левицький); Ліда ..  Словник української мови у 20 томах
  6. приятелювати — Приятелюва́ти, -телю́ю, -телю́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. приятелювати — ПРИЯТЕЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. Бути з ким-небудь у дружніх, товариських стосунках; дружити. — Мені ця компанія зовсім не пристала до душі. Немає тут з ким зійтись, з ким приятелювати (Н.-Лев., IV, 1956, 117); Ліда..  Словник української мови в 11 томах
  8. приятелювати — Приятелювати, -люю, -єш гл. Пріятельствовать, дружить.  Словник української мови Грінченка