Значення в інших словниках
-
приятелювати —
приятелюва́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
приятелювати —
див. ДРУЖИТИ.
Словник синонімів Караванського
-
приятелювати —
-юю, -юєш, недок. Бути з ким-небудь у дружніх, товариських стосунках; дружити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
приятелювати —
ПРИЯТЕЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. Бути з ким-небудь у дружніх, товариських стосунках; дружити. – Мені ця компанія зовсім не пристала до душі. Немає тут з ким зійтись, з ким приятелювати (І. Нечуй-Левицький); Ліда ..
Словник української мови у 20 томах
-
приятелювати —
ДРУЖИ́ТИ (бути в дружбі з кимсь), ТОВАРИШУВА́ТИ, ПРИЯТЕЛЮВА́ТИ, ЗАПРИЯ́ЗНЮВАТИСЯ, ЛА́ДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ДРУЖИ́ТИСЯ розм., ЛИГА́ТИСЯ зневажл., ТОВАРИШИ́ТИ діал., КОМПАНУВА́ТИ діал., КУМА́ТИСЯ заст.; ПОДРУГУВА́ТИ розм. (перев.
Словник синонімів української мови
-
приятелювати —
Приятелюва́ти, -телю́ю, -телю́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
приятелювати —
ПРИЯТЕЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. Бути з ким-небудь у дружніх, товариських стосунках; дружити. — Мені ця компанія зовсім не пристала до душі. Немає тут з ким зійтись, з ким приятелювати (Н.-Лев., IV, 1956, 117); Ліда..
Словник української мови в 11 томах
-
приятелювати —
Приятелювати, -люю, -єш гл. Пріятельствовать, дружить.
Словник української мови Грінченка