прохолода
ПРОХОЛО́ДА (легкий холод у повітрі, що освіжає, бадьорить), ОХОЛО́ДА, СВІ́ЖІСТЬ, ХОЛОДО́К розм., ОСТУ́ДА розм., ПРО́ХОЛОДЬ поет. День, що поволі припадає пилом за вікном, набрякає сірістю й прохолодою близької ночі (В. Врублевський); Чи дадуть ті чисті води Мені ..охолоди, Чи знайду тут тихий рай? (І. Франко); Знизу, від ріки, тягне прісною весняною свіжістю (О. Гончар); З одчинених вікон повівало холодком (І. Нечуй-Левицький); Як пришерхли теплі губи, прагнучи остуди! (Л. Первомайський); Війне, повіє світло-ніжна й свіжа На ятрі рани прохолодь з мостів (П. Усенко).
Словник синонімів української мови