пряник
ПРЯ́НИК (вид солодкого печива), МЕДЯ́НИ́К, МЕДІВНИ́К, ПІ́РНИК діал. Обтрусила (мати), обігріла, Теплим чаєм напоїла, З медом пряників дала (П. Воронько); На маленькому столику парував самовар, у полумиску жовтіли медяники (Ю. Мартич); — А я нині вранці бачив медівники в пекарні... (М. Коцюбинський); Дітворі малій.. пірники й мандрики (Словник Б. Грінченка).
Словник синонімів української мови