півнячий

ЗАДЕРИ́КУВАТИЙ (який часто вдається до бійки, сварки, глузування з інших; який виражає задерикуватість, задирливість), ЗАДИ́РЛИВИЙ, ЗАБІЯ́КУВАТИЙ, ЗАЧІ́ПЛИВИЙ, ЗАДИ́РИСТИЙ розм., ЗАДИ́РКУВАТИЙ розм. рідше, ЗАВО́ЇСТИЙ розм., ПІ́ВНЯЧИЙ розм. рідше, ОТРЯ́ХУВАТИЙ діал. Подумала (Ніна) про нього, як про малого хлоп'яка, задерикуватого, зухвалого, непокірливого (О. Копиленко); Хазяїн був задирливий і вередливий.. чоловік (Марко Вовчок); Задирливе личко відразу стало таке покірне та тихе (С. Васильченко); Тамара розхвилювалася, вона пригадала зустріч з забіякуватим хлопчиком (А. Хижняк); Замість пісні несміливо плеснула задириста частушка (М. Стельмах); Микита такий задиркуватий і вічно в'язне, і дратує Настусю (О. Копиленко); Він був у нас хоч і малий на зріст, так завоїстий: було кожного зачепить (Словник Б. Грінченка); Колону.. очолює високий, отряхуватий на вигляд Володя Вайсман (О. Гончар). — Пор. бешке́тний.

Значення в інших словниках

1. півнячий — пі́внячий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. півнячий — -а, -е. 1》 Прикм. до півень. 2》 перен. Власт. задерикуватій, запальній і т. ін. людині. 3》 перев. у сполуч. зі. сл. діло, справа. Власт. півневі, півням. || перен. Про незначну, другорядну і т. ін. роль у чому-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. півнячий — ПІ́ВНЯЧИЙ, а, е. 1. Прикм. до пі́вень. Старший хлопець .. вглядів півнячу перебиту ногу, що стриміла з горшка (І. Нечуй-Левицький); – Бач – наслідив на книжці! Що мені Марко скаже, як побачить на ній півнячі сліди? Скаже: півень більше начитав, ніж ти...  Словник української мови у 20 томах
4. півнячий — ПІ́ВНЯЧИЙ, а, е. 1. Прикм. до пі́вень. Старший хлопець.. вглядів півнячу перебиту ногу, що стриміла з горшка (Н.-Лев., II, 1956, 372); — Бач — наслідив на книжці! Що мені Марко скаже, як побачить на ній півнячі сліди?...  Словник української мови в 11 томах
5. півнячий — Півнячий, -а, -е Пѣтушій. Конст. у.  Словник української мови Грінченка