ранній
ПЕРЕДЧА́СНИЙ, ЗАВЧА́СНИЙ, ДОЧА́СНИЙ, РА́ННІЙ, ЗАРА́ННІЙ, ЗАШВИДКИ́Й розм. Сніг передчасний розтав, і поля зачорніли з-під снігу (М. Рильський); Мене навіть радує душного літа завчасний кінець (Леся Українка); На її блідому, позначеному дочасним старінням обличчі відбивалися рожеві мерехи полум'я (В. Логвиненко); Його хлоп'яче обличчя, обрамлене ранніми бакенбардами, одразу стало старшим (О. Гончар); Трохи зараннє материнство надломило юність Барбари, вона ніби постарішала (І. Ле); Одначе декому здалася зашвидкою та резолюція (переклад М. Рильського).
РА́ННІЙ (про час, який настає рано), РА́НІШНІЙ. Тіні придорожніх дерев і кружатка раннього сонця замерехтіли на старенькій блузці Мар'яни (М. Стельмах); Над горами сонечко сходить з-за гаю, Отари женуть... Тихий ранішній час (Леся Українка).
Словник синонімів української мови