розжалобитися
РОЗЧУ́ЛЮВАТИСЯ (ставати лагідним, ніжним, добрим), ЛАГІДНІ́ТИ, ЛАГІДНІШАТИ, М'Я́КНУТИ, РОЗМ'ЯКА́ТИ, РОЗМ'Я́КШУВАТИСЯ, ЗМ'Я́КШУВАТИСЯ, М'Я́КШАТИ, РОЗНІ́ЖУВАТИСЯ, РОЗТАВА́ТИ, РОЗТО́ПЛЮВАТИСЯ, РОЗТОПЛЯ́ТИСЯ, РОЗКИСА́ТИ розм. — Док.: розчу́литися, полагідні́ти, полагіднішати, розм'я́кнути (розм'якти), розм'якши́тися, зм'якши́тися, зм'я́кнути, пом'я́кшати, розні́житися, розта́ти, розта́нути, розтопи́тися, розки́снути, розжа́лобитися розм. розжа́литися розм. розжалі́тися розм. Він людина добра, має м'яку вдачу, розчулюється завжди (Є. Гуцало); — Дай ми (мені) спокій, Маню! — відказав Симон, лагідніючи (І. Франко); Батько успокоювався, м'якнув, цілував сина (О. Кобилянська); Найчерствіша людина розм'якне від наймилішого видовища — нареченої (В. Речмедін); Директор дедалі зм'якшувався і зм'якшувався, аж поки й зовсім не охолов та не перейшов з пискливого крику на воркітливе бубоніння (Ю. Збанацький); Од щирих слів любої жінки серце його вспокоювалось; сувора натура, загартована давнім злиденним життям, м'якшала (Панас Мирний); Княгиня, бачивши, що князь так розніжився, давай його цілувати та розпитувати (казка); Присіла (Тоня) на колесі біля нього, бісики очима пускала, а він уже й розтанув... (О. Гончар); Дівчата справді прилипли до хлопця, мов смола, і серце Мишунине розтоплювалось, як крижана бурулька (Ю. Яновський); Макар Іванович цілком розкис. Він дякував за честь, запевняв у своєму патріотизмі (М. Коцюбинський).
Словник синонімів української мови