Великий тлумачний словник сучасної мови

розжалобитися

розжа́лобитися

-блюся, -бишся; мн. розжалобляться; док., розм.

Перейнятися жалощами; розчулитися.

|| над ким, рідко. Почати жаліти кого-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розжалобитися — розжа́лобитися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. розжалобитися — РОЗЖА́ЛОБИТИСЯ, блюся, бишся; мн. розжа́лобляться; док., розм. Перейнятися жалощами; розчулитися. Був [Івоніка] сильно зворушений. Докія, побачивши се, сама розжалобилася (О.  Словник української мови у 20 томах
  3. розжалобитися — РОЗЧУ́ЛЮВАТИСЯ (ставати лагідним, ніжним, добрим), ЛАГІДНІ́ТИ, ЛАГІДНІШАТИ, М'Я́КНУТИ, РОЗМ'ЯКА́ТИ, РОЗМ'Я́КШУВАТИСЯ, ЗМ'Я́КШУВАТИСЯ, М'Я́КШАТИ, РОЗНІ́ЖУВАТИСЯ, РОЗТАВА́ТИ, РОЗТО́ПЛЮВАТИСЯ, РОЗТОПЛЯ́ТИСЯ, РОЗКИСА́ТИ розм. — Док.  Словник синонімів української мови
  4. розжалобитися — РОЗЖА́ЛОБИТИСЯ, блюся, бишся; мн. розжа́лобляться; док., розм. Перейнятися жалощами; розчулитися. Був [Івоніка] сильно зворушений. Докія, побачивши се, сама розжалобилася (Коб.  Словник української мови в 11 томах
  5. розжалобитися — Розжалобитися, -блюся, -бишся гл. Розжалобився як вовк над поросям: відїв ніжки та й плаче. Ном. № 4692.  Словник української мови Грінченка