різьба
РІ́ЗЬБЛЕННЯ (мистецтво вирізування малюнка, візерунка на чомусь твердому; вирізаний малюнок, візерунок), РІЗЬБА́, ВИ́РІЗКИ розм. (візерунки). На горищі Стефан знайшов сопілку з тонким різьбленням (С. Чорнобривець); (Єгиптянин:) Либонь, що я б не мури малював, різьби, малярства, будівництва вчився б (Леся Українка); В багатих халупинах стовп та одвірки оздоблені різьбою (П. Козланюк); Од кахляної грубки до другої стіни йшла з вирізками.. перегородка (О. Стороженко).
Словник синонімів української мови