сапфір —
сапфі́р 1 іменник чоловічого роду окремий кристал сапфі́р 2 іменник чоловічого роду мінерал
Орфографічний словник української мови
сапфір —
ч. 1》 род. -у. Різновид мінералу корунду прозоро-синього або волошково-синього кольору, коштовний. Родовища сапфіру. 2》 род. -а. Окремий камінець цього мінералу, що використовується як ювелірна прикраса.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сапфір —
САПФІ́Р, ч. 1. род. у. Різновид мінералу корунду прозоро-синього або волошково-синього кольору, коштовний. Родовища сапфіру. 2. род. а. Окремий камінець цього мінералу, що використовується як ювелірна прикраса.
Словник української мови у 20 томах
сапфір —
сапфі́р (грец. σάηφεριος,, з давньо-євр. саппір) мінерал класу окисів та гідроокисів, прозорий, синього кольору, різновид корунду. Дорогоцінний камінь.
Словник іншомовних слів Мельничука
сапфір —
Блакитна, прозора відміна корунду; отримують також синтетично; використовують в ювелірній промисловості і точному приладобудуванні.
Універсальний словник-енциклопедія
сапфір —
САПФІ́Р, ч. 1. род. у. Різновид мінералу корунду прозоро-синього або волошково-синього кольору, коштовний. Родовища сапфіру. 2. род. а. Окремий камінець цього мінералу, що використовується як ювелірна прикраса.
Словник української мови в 11 томах