сапфір

сапфі́р

(грец. σάηφεριος,, з давньо-євр. саппір)

мінерал класу окисів та гідроокисів, прозорий, синього кольору, різновид корунду. Дорогоцінний камінь.

Значення в інших словниках

1. сапфір — сапфі́р 1 іменник чоловічого роду окремий кристал сапфі́р 2 іменник чоловічого роду мінерал  Орфографічний словник української мови
2. сапфір — ч. 1》 род. -у. Різновид мінералу корунду прозоро-синього або волошково-синього кольору, коштовний. Родовища сапфіру. 2》 род. -а. Окремий камінець цього мінералу, що використовується як ювелірна прикраса.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сапфір — САПФІ́Р, ч. 1. род. у. Різновид мінералу корунду прозоро-синього або волошково-синього кольору, коштовний. Родовища сапфіру. 2. род. а. Окремий камінець цього мінералу, що використовується як ювелірна прикраса.  Словник української мови у 20 томах
4. сапфір — Блакитна, прозора відміна корунду; отримують також синтетично; використовують в ювелірній промисловості і точному приладобудуванні.  Універсальний словник-енциклопедія
5. сапфір — САПФІ́Р, Я́ХОНТ, ШАФІ́Р заст. (прозорий коштовний камінь синього кольору).  Словник синонімів української мови
6. сапфір — Сапфі́р, -ру, -рові; сапфі́ровий  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. сапфір — САПФІ́Р, ч. 1. род. у. Різновид мінералу корунду прозоро-синього або волошково-синього кольору, коштовний. Родовища сапфіру. 2. род. а. Окремий камінець цього мінералу, що використовується як ювелірна прикраса.  Словник української мови в 11 томах