сапфір
сапфі́р
(грец. σάηφεριος,, з давньо-євр. саппір)
мінерал класу окисів та гідроокисів, прозорий, синього кольору, різновид корунду. Дорогоцінний камінь.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сапфір — сапфі́р 1 іменник чоловічого роду окремий кристал сапфі́р 2 іменник чоловічого роду мінерал Орфографічний словник української мови
- сапфір — ч. 1》 род. -у. Різновид мінералу корунду прозоро-синього або волошково-синього кольору, коштовний. Родовища сапфіру. 2》 род. -а. Окремий камінець цього мінералу, що використовується як ювелірна прикраса. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сапфір — САПФІ́Р, ч. 1. род. у. Різновид мінералу корунду прозоро-синього або волошково-синього кольору, коштовний. Родовища сапфіру. 2. род. а. Окремий камінець цього мінералу, що використовується як ювелірна прикраса. Словник української мови у 20 томах
- сапфір — Блакитна, прозора відміна корунду; отримують також синтетично; використовують в ювелірній промисловості і точному приладобудуванні. Універсальний словник-енциклопедія
- сапфір — САПФІ́Р, Я́ХОНТ, ШАФІ́Р заст. (прозорий коштовний камінь синього кольору). Словник синонімів української мови
- сапфір — Сапфі́р, -ру, -рові; сапфі́ровий Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сапфір — САПФІ́Р, ч. 1. род. у. Різновид мінералу корунду прозоро-синього або волошково-синього кольору, коштовний. Родовища сапфіру. 2. род. а. Окремий камінець цього мінералу, що використовується як ювелірна прикраса. Словник української мови в 11 томах