сапфір

сапфі́р

ч.

1》 род. -у. Різновид мінералу корунду прозоро-синього або волошково-синього кольору, коштовний. Родовища сапфіру.

2》 род. -а. Окремий камінець цього мінералу, що використовується як ювелірна прикраса.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сапфір — сапфі́р 1 іменник чоловічого роду окремий кристал сапфі́р 2 іменник чоловічого роду мінерал Орфографічний словник української мови
  2. сапфір — САПФІ́Р, ч. 1. род. у. Різновид мінералу корунду прозоро-синього або волошково-синього кольору, коштовний. Родовища сапфіру. 2. род. а. Окремий камінець цього мінералу, що використовується як ювелірна прикраса. Словник української мови у 20 томах
  3. сапфір — сапфі́р (грец. σάηφεριος,, з давньо-євр. саппір) мінерал класу окисів та гідроокисів, прозорий, синього кольору, різновид корунду. Дорогоцінний камінь. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. сапфір — Блакитна, прозора відміна корунду; отримують також синтетично; використовують в ювелірній промисловості і точному приладобудуванні. Універсальний словник-енциклопедія
  5. сапфір — САПФІ́Р, Я́ХОНТ, ШАФІ́Р заст. (прозорий коштовний камінь синього кольору). Словник синонімів української мови
  6. сапфір — Сапфі́р, -ру, -рові; сапфі́ровий Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. сапфір — САПФІ́Р, ч. 1. род. у. Різновид мінералу корунду прозоро-синього або волошково-синього кольору, коштовний. Родовища сапфіру. 2. род. а. Окремий камінець цього мінералу, що використовується як ювелірна прикраса. Словник української мови в 11 томах