сапфір

Сапфі́р, -ру, -рові; сапфі́ровий

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сапфір — сапфі́р 1 іменник чоловічого роду окремий кристал сапфі́р 2 іменник чоловічого роду мінерал Орфографічний словник української мови
  2. сапфір — ч. 1》 род. -у. Різновид мінералу корунду прозоро-синього або волошково-синього кольору, коштовний. Родовища сапфіру. 2》 род. -а. Окремий камінець цього мінералу, що використовується як ювелірна прикраса. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сапфір — САПФІ́Р, ч. 1. род. у. Різновид мінералу корунду прозоро-синього або волошково-синього кольору, коштовний. Родовища сапфіру. 2. род. а. Окремий камінець цього мінералу, що використовується як ювелірна прикраса. Словник української мови у 20 томах
  4. сапфір — сапфі́р (грец. σάηφεριος,, з давньо-євр. саппір) мінерал класу окисів та гідроокисів, прозорий, синього кольору, різновид корунду. Дорогоцінний камінь. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. сапфір — Блакитна, прозора відміна корунду; отримують також синтетично; використовують в ювелірній промисловості і точному приладобудуванні. Універсальний словник-енциклопедія
  6. сапфір — САПФІ́Р, Я́ХОНТ, ШАФІ́Р заст. (прозорий коштовний камінь синього кольору). Словник синонімів української мови
  7. сапфір — САПФІ́Р, ч. 1. род. у. Різновид мінералу корунду прозоро-синього або волошково-синього кольору, коштовний. Родовища сапфіру. 2. род. а. Окремий камінець цього мінералу, що використовується як ювелірна прикраса. Словник української мови в 11 томах