світоч
СВІТИ́ЛО (сонце, місяць, планети, зірки), СВІ́ТОЧ заст. Із великих нагромаджень матерії згодом постали Небо, земля, і простори морів, і світила небесні — Сонце та місяць (М. Зеров); Марс — порівняно невелике світило в групі дев'яти планет сонячної системи (з журналу); (Мартіан:) Світочам небесним і тим порядок дано в певний час, коли і скільки їм світить на землю (Леся Українка).
СВІ́ЧКА, СВІЧА́, СВІ́ТОЧ заст., поет. (велика); ЛОЇ́ВКА діал. (з лою). Свічка.. догоріла до краю (Ю. Яновський).
СВІЧНИ́К (підставка для свічки, свічок), ПІДСВІ́ЧНИК, СТАВНИ́К церк., ПОСТАВНИ́К церк., СВІ́ТОЧ заст., СТА́ВЕЦЬ заст., ШАНДА́Л заст.; КАНДЕЛЯ́БР (для кількох свічок або електроламп). У гроті були поставлені свічники й запалені свічки (Л. Смілянський); Він бачив такі підсвічники в Лаврі в Києві (І. Нечуй-Левицький); Перед.. образами у високих ставниках горять товсті зелені свічки (М. Старицький); — Мисліть, други, — узявши в руки свічний ставець,.. продовжував Данило (А. Хижняк); У старовинних мідних шандалах обпливали лойові свічки (З. Тулуб).
СМОЛОСКИ́П (переносний світильник — палиця з намотаним на кінці просмоленим клоччям, що горить), ФА́КЕЛ, СВІ́ТОЧ (СВІ́ТИЧ) заст. поет., СМОЛЯНИ́К рідше, ФА́КЛЯ діал., ПОХІДНЯ́ діал. Попереду йшов пастух зі смолоскипом і освітлював шлях коням, що тягли віз (В. Гжицький); Повертав я додому, обтяжений Вакхом, і слуги В сірий світанок несли факели димні свої (М. Зеров); (6-й голос:) Запалюйте ліхтарі й смоляники. Освічуйте шлях славному козацтву (В. Самійленко); Глибоко в льоху під церквою блимала факля, увіткнута в землю, де Орися, тріпочучи серцем, дожидала Антося (М. Старицький); Гостомисл, два отроки з похіднями. (Гостомисл (до одного хлопця):) Віддай йому ось другу похідню! (І. Франко).
Словник синонімів української мови