скарга

СКА́РГА (висловлення незадоволення, суму з приводу неприємностей, болю, горя і т. ін.), НАРІКА́ННЯ, РЕ́МСТВО, РЕ́МСТВУВАННЯ, БІ́ДКАННЯ, ПОРІ́КУВАННЯ, ЖАЛЬ перев. мн., СТО́ГІН підсил., ЖА́ЛОБА розм., ПОГУ́ДКА розм., ПЕНЯ́ заст., ЛАМЕНТА́ЦІЯ підсил. книжн., заст., ІЄРЕМІА́ДА підсил. книжн., заст.; НИТТЯ́ розм. (набридливі скарги); ЛІТА́НІЯ (скарги, нарікання), ЛІТА́НЯ рідше. З особливою скаргою, з трепетом душевним прозвучали в устах Щасного оці слова (Ю. Збанацький); Він зроду не міг терпіти бабських нарікань і сліз (М. Стельмах); Хай кволі старчуки розводять мляві жалі (М. Зеров); Стогін покріпаченого люду не давав Сковороді спокою (П. Тичина); Легейдиха.. тужно, наче по нотах, виводить одвічну жалобу ("та куди ж ти від'їжджаєш, та на кого ж ти покидаєш?") (А. Головко); Тяжко було Галі слухати такі погудки від матері (Панас Мирний); — Значить, ніяких новин на заводі немає, і не згадує мене ніхто? — не слухаючи бабиних ламентацій, знову запитав Кирило Сидоренко (В. Собко); Візьмусь до писання.., хоч знаю, що за се буде мені від сестри літанія щодня зрана до вечора (Леся Українка).

СКА́РГА (заява з приводу незаконних або неправильних дій кого-небудь), ПРЕТЕ́НЗІЯ, СУПЛІ́КА заст., ЗАЖА́ЛЕННЯ діал. Треба викласти наслідки обслідування з приводу однієї з заплутаних скарг (З. Тулуб); — Дайте книгу скарг, я подяку вам запишу. — Не до нас, до начальника робпостачу всі претензії, — відсікає йому друга кухарка (О. Гончар); — Це його діло! Це він вчинив мені капость!.. Він послав на мене супліку (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. скарга — (висловлене незадоволення) нарікання, ремствування, (набридливі скарги) ниття.  Словник синонімів Полюги
2. Скарга — Ска́рга прізвище  Орфографічний словник української мови
3. скарга — Звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, установ, організацій, об’єднань громадян, підприємств, посадових осіб. англ.  Словник із соціальної роботи
4. скарга — Нарікання, ремство, зст. ляментація; (письмова) ЗАЯВА, апеляція, з. супліка; (колективна) петиція, (касаційна) юр. касація.  Словник синонімів Караванського
5. скарга — [скарга] -ргие, д. і м. -рз'і  Орфоепічний словник української мови
6. скарга — -и, ж. 1》 Висловлення невдоволення, суму, нарікання на неприємності, біль, горе і т. ін. 2》 Офіційна письмова чи усна заява про незаконні або неправильні дії якої-небудь особи, установи і т. ін. Книга скарг. Касаційна скарга.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. скарга — СКА́РГА, и, ж. 1. Висловлення незадоволення, суму, нарікання на неприємності, біль, горе і т. ін. Вислухуючи мої дитячі скарги, вона завжди близько приймала їх до свого серця (Панас Мирний)...  Словник української мови у 20 томах
8. скарга — Ска́рга, -ги, -зі; ска́рги, скарг  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. скарга — СКА́РГА, и, ж. 1. Висловлення незадоволення, суму, нарікання на неприємності, біль, горе і т. ін. Вислухуючи мої дитячі скарги, вона завжди близько приймала їх до свого серця (Мирний, IV, 1955, 338)...  Словник української мови в 11 томах
10. скарга — рос. жалоба звернення однієї з конфліктуючих сторін щодо невиконання зобов'язань, нанесення збитків — напр., між менеджером і його керівником (або з профспілкою) з приводу різного тлумачення конкретного положення контракту (трудового договору).  Eкономічна енциклопедія
11. скарга — Скарга, -ги ж. Жалоба. Тільки й чуєш, що скарги на тебе. Св. Л. 115. Підеш до пана Бога на скаргу. Фр. Пр. 85.  Словник української мови Грінченка