Словник синонімів української мови

сонливий

СОНЛИ́ВИЙ (схильний до сну, який любить поспати, подрімати), ДРІМОТЛИ́ВИЙ, ДРІМО́ТНИЙ, ДРІМЛИ́ВИЙ фольк. Аж свекруха йде, Як змія гуде: "Сонливая-дрімливая, До роботи лінивая, Невістко моя!" (пісня); Старі дрімотливі ворони (В. Бабляк); Поблідли лиця дрімотних людей (С. Васильченко).

СО́ННИЙ (якого хилить до сну або який не зовсім прокинувся і хоче спати), НАПІВСО́ННИЙ, СОНЛИ́ВИЙ, НЕВИ́СПАНИЙ. — Татку, татку, хтось тарабанить у вікно, — тремтить біля сонного батька дівча років десяти (М. Стельмах); Ще напівсонний схоплюється Кость з ліжка (О. Донченко); Після вечері посадила Явдоха Павла на покуті, вимитого, чистого і сонливого (Григорій Тютюнник); Іванко, хоть невиспаний, встав, умився (І. Франко).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. сонливий — (який ходячи ніби спить) дрімотливий, дрімотний.  Словник синонімів Полюги
  2. сонливий — сонли́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
  3. сонливий — див. ледачий  Словник синонімів Вусика
  4. сонливий — -а, -е. 1》 Який любить багато спати, схильний до сну. || Який хоче спати, охоплений сном; сонний. || Власт. тому або який буває в того, хто хоче спати. 2》 Який викликає, навіває сон.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сонливий — див. сонний  Словник чужослів Павло Штепа
  6. сонливий — СОНЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який любить багато спати, хоче багато спати; сонний. Хто лінивий, той і сонливий (прислів'я); Після вечері посадила Явдоха Павла на покуті, вимитого, чистого і сонливого (Григорій Тютюнник); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
  7. сонливий — Сонливого не розбудеш, лінивого не пошлеш. Про лінивих, з якими тяжко щось зробити.  Приповідки або українсько-народня філософія
  8. сонливий — СОНЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який любить багато спати, схильний до сну. Хто лінивий, той і сонливий (Укр.. присл.., 1955, 201); Схопився Тугокопилий,. та мерщій до вікна, чи світає? Чи пора у двір гукати, сонливих робітничків на вправляння з худобою підіймати?...  Словник української мови в 11 томах
  9. сонливий — Сонливий, -а, -е Сонливый. Сонливого добудишся! Ном. № 10398.  Словник української мови Грінченка