спец

ФАХІВЕ́ЦЬ (той, хто має глибокі знання в якій-небудь галузі науки, техніки, мистецтва тощо), СПЕЦІАЛІ́СТ, СПЕЦ розм.; ПРОФЕСІОНА́Л, ПРОФЕСІОНАЛІ́СТ (на відміну від аматора); МА́ЙСТЕР (з якого-небудь ремесла). — Під командою ботаніків, ґрунтознавців, гідрологів та інших фахівців ціла армія працівників різних фахів розпочала довгий стратегічний бій з пустелею (Д. Бузько); — Ви ж знаєте, що я спеціаліст? У мене десять спеціальностей у руках (Є. Гуцало); Обдаровані актори працювали нероздільно з неакторами, і часом не розбереш, хто кращий — професіонал чи непрофесіонал (О. Довженко).

Значення в інших словниках

1. спец — спец іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. спец — див. умілий  Словник синонімів Вусика
3. спец — -а, ч., розм. 1》 Представник інтелігентської професії – виходець із непролетарського середовища (назва, поширена в СРСР до середини 20-х р.). 2》 Те саме, що спеціаліст.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. спец — СПЕЦ, а, ч., розм. 1. У перші роки Радянської влади: досвідчений спеціаліст, виходець з непролетарського середовища. Пускаючи його [завод] знову, новий господар, Радянська влада, не міг ще обійтися без тих, хто розпоряджався тут до революції...  Словник української мови у 20 томах
5. спец — Спец, спе́ца, -цові; спе́ци, -ців  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. спец — СПЕЦ, а, ч., розм. 1. Представник інтелігентської професії — виходець із непролетарського середовища (назва, поширена в СРСР до середини 20-х років).  Словник української мови в 11 томах