спец

-а, ч., розм.

1》 Представник інтелігентської професії – виходець із непролетарського середовища (назва, поширена в СРСР до середини 20-х р.).

2》 Те саме, що спеціаліст.

Значення в інших словниках

1. спец — спец іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. спец — див. умілий  Словник синонімів Вусика
3. спец — СПЕЦ, а, ч., розм. 1. У перші роки Радянської влади: досвідчений спеціаліст, виходець з непролетарського середовища. Пускаючи його [завод] знову, новий господар, Радянська влада, не міг ще обійтися без тих, хто розпоряджався тут до революції...  Словник української мови у 20 томах
4. спец — ФАХІВЕ́ЦЬ (той, хто має глибокі знання в якій-небудь галузі науки, техніки, мистецтва тощо), СПЕЦІАЛІ́СТ, СПЕЦ розм.; ПРОФЕСІОНА́Л, ПРОФЕСІОНАЛІ́СТ (на відміну від аматора); МА́ЙСТЕР (з якого-небудь ремесла).  Словник синонімів української мови
5. спец — Спец, спе́ца, -цові; спе́ци, -ців  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. спец — СПЕЦ, а, ч., розм. 1. Представник інтелігентської професії — виходець із непролетарського середовища (назва, поширена в СРСР до середини 20-х років).  Словник української мови в 11 томах