Значення в інших словниках
-
спец —
спец іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
-
спец —
-а, ч., розм. 1》 Представник інтелігентської професії – виходець із непролетарського середовища (назва, поширена в СРСР до середини 20-х р.). 2》 Те саме, що спеціаліст.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
спец —
СПЕЦ, а, ч., розм. 1. У перші роки Радянської влади: досвідчений спеціаліст, виходець з непролетарського середовища. Пускаючи його [завод] знову, новий господар, Радянська влада, не міг ще обійтися без тих, хто розпоряджався тут до революції...
Словник української мови у 20 томах
-
спец —
ФАХІВЕ́ЦЬ (той, хто має глибокі знання в якій-небудь галузі науки, техніки, мистецтва тощо), СПЕЦІАЛІ́СТ, СПЕЦ розм.; ПРОФЕСІОНА́Л, ПРОФЕСІОНАЛІ́СТ (на відміну від аматора); МА́ЙСТЕР (з якого-небудь ремесла).
Словник синонімів української мови
-
спец —
Спец, спе́ца, -цові; спе́ци, -ців
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
спец —
СПЕЦ, а, ч., розм. 1. Представник інтелігентської професії — виходець із непролетарського середовища (назва, поширена в СРСР до середини 20-х років).
Словник української мови в 11 томах