спинка
КОРІНЕ́ЦЬ (місце, де зшиті аркуші книжки, зошита тощо, або частина палітурки, що закриває це місце), СПИ́НКА, ХРЕБЕ́Т діал. Томик Майн Ріда, видертий з оправи, валявся тут же догори корінцем (Ю. Смолич); Тут стояли шафи з книжками в гарних палітурках, з шкіряними в золоті спинками (Л. Первомайський); Була прибита до стіни поличка, на якій видно було також книжки, накидані досить безладно купками або поставлені хребтами назверх (І. Франко).
Словник синонімів української мови