спинка
Спи́нка; спі́нка, частіше мн. Запонка, застібка, гапличок. Пара спінок до маншетів з маркою “Garantie”. 1 гарнітур, складаючий ся з 5 штук спінок до ковняриків (Б., 1900, рекл.); Артикули бронзові, альбоми, ташки дамскі, рукавички, підставки на листи, табакерки, тютюнярки, гарнітури до куреня, до писаня, касети, бонбонярки, перфуми, мила, спинки до маншетів, шпильки до волося і ріжне. Склад товарів Б. Бальтінестра молодшого (Б., 1907, рекл.)
// пол. spinka — 1) запонка, 2) шпилька для волосся.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.