сповиток — Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

сповиток — сповито́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
сповиток — -тка, ч. Те, у що загортають немовля, – пелюшки зі сповивачем. || рідко.Те саме, що сповивач. Із сповитка — з віку немовляти. У (в) сповитку — у віці немовляти, немовлям. Великий тлумачний словник сучасної мови
сповиток — СПОВИТО́К, тка́, ч. Те, у що загортають немовля, – пелюшки із сповивачем. Он мій Сашко привіз з Донбасу фіхлю, що не вміє ні голки тримати, ні сповитка випрати (з публіц. літ.); * У порівн. Хотіла б я уплисти за водою... Словник української мови у 20 томах
сповиток — з (са́мого) сповитка́ (сповито́чка). З ранніх років; з віку немовляти. — Слухай, який у тебе стаж? По-моєму, ти редактор із сповитка (О. Гончар); — А ви змалечку рибалите, дідусю? — З самого сповиточка, як тільки ходити навчився (Ю. Збанацький). Фразеологічний словник української мови
сповиток — СПОВИТО́К, тка́, ч. Те, у що загортають немовля, — пелюшки із сповивачем. *У порівн. Хотіла б я уплисти за водою… І вода помалу мене б у легкі хвилі загортала, немов дитину в тонкий сповиток (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах