сповиток

сповито́к

-тка, ч.

Те, у що загортають немовля, – пелюшки зі сповивачем.

|| рідко.Те саме, що сповивач.

Із сповитка — з віку немовляти.

У (в) сповитку — у віці немовляти, немовлям.

Значення в інших словниках

1. сповиток — сповито́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. сповиток — СПОВИТО́К, тка́, ч. Те, у що загортають немовля, – пелюшки із сповивачем. Он мій Сашко привіз з Донбасу фіхлю, що не вміє ні голки тримати, ні сповитка випрати (з публіц. літ.); * У порівн. Хотіла б я уплисти за водою...  Словник української мови у 20 томах
3. сповиток — з (са́мого) сповитка́ (сповито́чка). З ранніх років; з віку немовляти. — Слухай, який у тебе стаж? По-моєму, ти редактор із сповитка (О. Гончар); — А ви змалечку рибалите, дідусю? — З самого сповиточка, як тільки ходити навчився (Ю. Збанацький).  Фразеологічний словник української мови
4. сповиток — СПОВИ́ВАЧ (довгий шматок тканини, яким сповивають немовля), ПОВИ́ВАЧ, СПОВИТО́К.  Словник синонімів української мови
5. сповиток — СПОВИТО́К, тка́, ч. Те, у що загортають немовля, — пелюшки із сповивачем. *У порівн. Хотіла б я уплисти за водою… І вода помалу мене б у легкі хвилі загортала, немов дитину в тонкий сповиток (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах