спочин
ВІДПОЧИ́НОК (відновлення сил після втоми, припинення праці, руху тощо), СПОЧИ́НОК, ВІДПОЧИ́Н рідко, ВІДПОЧИ́ВОК розм., СПОЧИ́Н розм., СПОЧИ́ВОК розм., СПОЧИ́В розм., ОПОЧИ́НОК заст., ОПОЧИ́ВОК заст., ОПОЧИ́ВКА заст., ВІ́ДДИХ діал.; ПЕРЕПОЧИ́НОК, ПЕРЕДИ́ШКА, ПЕРЕДИ́Х рідше, ПЕРЕПОЧИ́ВОК розм., ПРИПОЧИ́ВОК діал. (на короткий час). Після відпочинку люди побадьорішали (Григорій Тютюнник); Втомився я.. Кров стукає у висках, домагаєсь (домагається) Спочинку (І. Франко); Буду їх (бійців) вітати. Запрошу їх до відпочину (А. Малишко); — Ось і нині! Неділя.., людям радість, відпочивок (І. Франко); Село Копані. Стаємо на спочин (І. Нехода); Пастухів — то вона (трембіта) кликала, ..на скромне поживлення і сякий-такий спочивок (Г. Хоткевич); Біль спітнілу спину рве, А треба ж із серпом без розгину згинаться.. І тільки й спочиву, що у Старої Ганьки Води напитися з полив'яної баньки (М. Рильський); Там собі великий та довгий опочивок мали (дума); Над річкою Самарською опочивку собі мають (Словник Б. Грінченка); — Не бачите, яка я зігріта й без віддиху?.. Я мушу.. відітхнути (О. Кобилянська); Йшли швидко й без зупинок, лише раз влаштувавши коротенький перепочинок на якомусь узліссі (І. Головченко, О. Мусієнко); Коротка передишка, безпечні стіни траншеї швидко повернули бійцям втрачену жвавість (О. Гончар); — Ох, і біг!.. Уже й світає, уже можна б і передих зробити, а ноги самі біжать (О. Гончар); Зупинившись на останній перепочивок, ..я покажу вам перейдену путь (Ю. Яновський).
Словник синонімів української мови