стовпчик

КОЛО́НКА (ряд цифр, слів, рядків тексту тощо, розташованих по вертикалі), КОЛО́НА розм., СТОВПЕ́ЦЬ, СТО́ВПЧИК, СТОВП розм.; ШПА́ЛЬТА (ряд коротких рядків у газеті, журналі і т. ін., розташованих один під одним). Листи матеріалів, Колонки цифр холодні, Але який всетворчий Огонь їх осявав! (М. Бажан); Почувалося, що план для Сафарова — це не сухі колони цифр, не розпухла папка з паперами (О. Донченко); Виносить (Мартіан) .. календар — мармуровий кубик з написаним на ньому календарним текстом у три стовпці на кожному боці (Леся Українка); На аркуші з школярського зошита.. стояли стовпчики арифметичних прикладів (Ю. Збанацький); Герман зупинився по хвилі, поглядаючи на великі стовпи цифер (І. Франко); Тепер він перебігав їх (газети) стоячи, мотаючи головою по шпальтах вгору і вниз (Ю. Смолич).

Значення в інших словниках

1. стовпчик — сто́впчик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. стовпчик — СТО́ВПЧИК, а, ч. 1. Зменш.-пестл. до стовп 1, 2. На довгих шнурах, причеплених до стовпчиків, теліпаються колоритні спідниці, .. жупани, піджаки, чемерки, козачини (І. Нечуй-Левицький); Обіпершись на різьблений стовпчик ґанку, стояв Кутень (М.  Словник української мови у 20 томах
3. стовпчик — -а, ч. 1》 Зменш.-пестл. до стовп 1), 2). Кілометровий стовпчик — стовпчик з табличкою, на якій вказано відстань у кілометрах від початку шляху. 2》 Купа складених один на одного предметів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. стовпчик — Сто́впчик, -ка, на -ку; -чики, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. стовпчик — СТО́ВПЧИК, а, ч. 1. Зменш.-пестл. до стовп 1, 2. На довгих шнурах, причеплених до стовпчиків, теліпаються колоритні спідниці,.. жупани, піджаки, чемерки, козачини (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
6. стовпчик — Сто́впчик, -ка м. 1) ум. отъ стовп. 2) Часть мережки 1 (см. мережка).  Словник української мови Грінченка