стовпчик
сто́впчик
-а, ч.
1》 Зменш.-пестл. до стовп 1), 2).
Кілометровий стовпчик — стовпчик з табличкою, на якій вказано відстань у кілометрах від початку шляху.
2》 Купа складених один на одного предметів.
3》 Маса речовини, яка вміщена в довгу вузьку посудину і набула її форми.
4》 Те саме, що стовпець 2).
5》 бот. Частина маточки між приймочкою і зав'яззю в квітці.
6》 Вузька нитяна смужка, що утворюється під час в'язання, вишивання і розділяє дірочки.
Великий тлумачний словник сучасної української мови