стрілець
МИСЛИ́ВЕЦЬ (той, хто займається, захоплюється мисливством), МИСЛИ́ВИЙ розм., ПОЛЮВА́Ч розм.; ЛОВЕ́ЦЬ, ПІЙМА́Ч розм. (перев. той, хто ловить звіра, птахів); ЗВІРОЛО́В (перев. той, хто ловить промислового звіра); ЗВІРОБІ́Й, ЗВІРОБІ́ЙНИК (той, хто полює на морського звіра); СТРІЛЕ́ЦЬ (той, хто полює з рушницею). Здоровенний вовк промчав крізь цеп стрільців, хоча в нього одночасно вистрілили троє мисливців (З. Тулуб); В хату просяться не раз На нічліг мисливі (Д. Павличко); Розтеклись ловці по гаю, полювали цілу днину (Леся Українка); Живе тут у тьмі незайманих дібров Відлюдний смолокур і звіролов (М. Бажан); З бухти Примітка, де "Лахтак" висаджував звіробоїв, недавно приїздив мисливець (М. Трублаїні).
СОЛДА́Т (військовик найнижчого звання сухопутних військ), РЯДОВИ́Й, БОЄ́ЦЬ, СТРІЛЕ́ЦЬ заст., СЛУЖИ́ВИЙ заст., МОСКА́ЛЬ заст., СЛУ́ЖБА розм., заст. (перев. у звертанні), РЯДОВИ́К розм. заст., ЖОВНІ́Р діал. Сотня козаків і рота солдатів з двома гарматами замикали похід (З. Тулуб); З тих, які були там рядовими, згодом виростуть командири рот і батальйонів (О. Гончар); — Дивізія в сорок тисяч бійців.. пройшла з боями всю Україну (О. Довженко); — Відвоював своє, служивий (Ю. Збанацький); На селі Зібралася громада радить, Кого голить у москалі (Т. Шевченко); — Тпрукніть, — кажу, — господа служба, може, вони вас послухають (О. Стороженко); — Ой, не треба, дівчинонько, жовніра любити, Бо він мусить цісареві десять літ служити (коломийка). — Пор. вояк.
Словник синонімів української мови