стрілець
стріле́ць
-льця, ч.
1》 Той, хто стріляє, хто вміє стріляти.
2》 У Московській державі 16-17 ст. – воїн особливого постійного війська.
|| В австро-угорській армії під час Першої світової війни 1914-1918 рр. – воїн одного з військових підрозділів, створених 1914 р. австро-угорським урядом за допомогою українських націоналістів.
|| Військовослужбовець піхотних військ.
Баштовий стрілець — боєць на танку, в літаку, що стріляє з кулемета, або артилерист чи кулеметник на судні.
Латиські стрільці — військові формування, створені з латишів у роки Першої світової війни, які в 1917 р. перейшли на бік більшовиків.
3》 спорт. Спортсмен, який займається стрільбою як видом спорту.
4》 Одне з дванадцяти сузір'їв зодіаку.
5》 Про людину, що народилася наприкінці листопада – у грудні, коли Сонце знаходилось у сузір'ї Стрільця.
Великий тлумачний словник сучасної української мови