Словник синонімів української мови

торохтійка

БАЛАКУ́ХА розм. (та, хто любить багато поговорити), ГОВОРУ́ХА розм., ЛЕПЕТУ́ХА розм., ЛОПОТУ́ХА розм. рідше, ПАЩЕКУ́ХА розм., СОРО́КА розм., ЛЕПЕ́ТЯ діал.; ЦОКОТУ́ХА розм., СОКОТУ́ХА розм. рідше, ЛЯСКУ́ХА розм., ТОРОХТІ́ЙКА розм., ТАРАХКОТІ́ЛКА розм., СКРЕКОТУ́ХА рідко (та, хто говорить багато, безперестанку й швидко); ЩЕБЕТУ́ХА розм.; (жвава балакуха). Проворна була Марина. Не її, а вона хлопців було зачіпає.. тим-то недобра чутка про неї пішла поміж говорухами, цокотухами (І. Нечуй-Левицький); Найважливіше — щоб не бачила ця нездержлива лепетуха, а то зараз рознесе по всій слободі (С. Добровольський); Хто там перешіптувався? Галя? Настя? Чи, може, Катя? У-у, пащекухи! Нема їм чого робити... (С. Журахович); — Та цитьте, чортові сороки! — Юпитер грізно закричав: — Обом вам обіб'ю я щоки, Щоб вас, бублейниць, враг побрав! (І. Котляревський); — Цокотухи та ляскухи, що, покинувши і мужиків, і господарство, і діточок, зійдуть докупи та усіх осуждають,.. так я тих — у мої сади до ягід, щоб замість трещоток терчали та горобців відганяли (Г. Квітка-Основ'яненко); Не ввійшла, а як вітер влетіла Химка Цвіркуниха, худа, незграбна молодиця.., відома на весь колгосп торохтійка (С. Добровольський); Христя — молода, весела, щебетуха, працьовита дівчина (Панас Мирний). — Пор. 1. балаку́н.

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. торохтійка — торохті́йка іменник жіночого роду, істота зневажл.  Орфографічний словник української мови
  2. торохтійка — див. мотоцикл  Словник синонімів Вусика
  3. торохтійка — ТОРОХТІ́ЙКА, и, ж., зневажл. Жін. до торохті́й. – Дражне [дражнить] мене в вічі торохтійкою й запирається од мене (І. Нечуй-Левицький); Не ввійшла, а як вітер влетіла Химка Цвіркуниха, худа, незграбна молодиця років тридцяти п'яти, відома .. торохтійка (С. Добровольський).  Словник української мови у 20 томах
  4. торохтійка — -и, зневажл. Жін. до торохтій.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. торохтійка — ТОРОХТІ́ЙКА, и, ж., зневажл. Жін. до торохті́й. — Дражне [дражнить] мене в вічі торохтійкою й запирається од мене (Н.-Лев., IV, 1956, 299); Не ввійшла, а як вітер влетіла Химка Цвіркуниха, худа, незграбна молодиця років тридцяти п’яти...  Словник української мови в 11 томах
  6. торохтійка — Торохтійка, -ки ж. Пустомеля, болтунья. І не заціпить їй, гаспидській торохтійці. О. 1861. XI. Кух. 34.  Словник української мови Грінченка