тюпки

ПІ́ДТЮПЦЕМ розм. (дрібними швидкими кроками, майже бігом), ПІ́ДТЮПКИ розм., ТЮПЦЕ́М розм., ТЮ́ПКИ розм., ПІ́ДБІГЦЕМ розм. Не йшов вулицею.., а підтюпцем, городами та левадами біг, перескакував рівчаки (Д. Бедзик); Жеребець, що підтюпки біг по хутору, почав форкати (В. Москалець); Тюпцем спішив Петро Кузьмич — Чи в кабінет, чи в дім на піч? (С. Олійник); Біля яру Кургуз спинив коня, кинув віжки йому на спину і підбігцем подався до гурту (П. Кочура). — Пор. біго́м, ри́ссю.

РИ́ССЮ (про біг коня — швидким алюром), КЛУ́СОМ, КЛУ́СА, ТЮ́ПКИ розм., ТЮПЦЕ́М розм. (дрібним алюром). Коні.. рвонулись риссю (Ю. Збанацький); Коні біжать клуса (клусом) (Словник Б. Грінченка); Слідом тюпки рушила кінна розвідка (П. Панч). — Пор. пі́дтюпцем.

Значення в інших словниках

1. тюпки — тю́пки прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. тюпки — див. поволі  Словник синонімів Вусика
3. тюпки — ТЮ́ПКИ, присл., розм. Нешвидким бігом; дрібною риссю. [Пилип:] Гляди ж мені, не жени коней, їдь тюпки, по-хазяйськи (І. Карпенко-Карий); [Вустя:] Мамо! Зараз казали посесор, що бачили татка за селом, вже татко їдуть додому. Посесор тюпки..  Словник української мови у 20 томах
4. тюпки — присл., розм. Нешвидким бігом; дрібною риссю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. тюпки — Тю́пки, тюпце́м, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. тюпки — ТЮ́ПКИ, присл., розм. Нешвидким бігом; дрібною риссю. [Пилип:] Гляди ж мені, не жени коней, їдь тюпки, по-хазяйськи (К.-Карий, І, 1960, 465); [Вустя:] Мамо! Зараз казали посесор, що бачили татка за селом, вже татко їдуть додому. Посесор тюпки..  Словник української мови в 11 томах
7. тюпки — Тюпки нар. Рысцой. Він поїхав собі тюпки. Г. Барв. 15. Тюпки їдь, а то замучиш її. Грин. II. 100. Побіг тюпки. Черк. у.  Словник української мови Грінченка