услужливий

ПОСЛУ́ЖЛИВИЙ (який охоче робить послуги, готовий зробити послугу комусь), ПРИСЛУ́ЖЛИВИЙ, УСЛУ́ЖЛИВИЙ (ВСЛУ́ЖЛИВИЙ) заст., УСЛУ́ЖНИЙ заст. Комісар пригадав, як він уже зустрічався з турком у Швейцарії. Вони мали ніби випадкове побачення, влаштоване послужливим хазяїном готелю (Ю. Яновський); Куліш злякано дивився на дівчину, яку звик.. бачити такою прислужливою та лагідною (О. Ільченко); Дід із свого ріжка натрусить чортові табаки, а чорт йому натрушує своєї — такий вслужливий (О. Стороженко); Усюди Гриць умів бути паничеві пожиточним і услужним (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. услужливий — услу́жливий прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. услужливий — див. вихований; Добрий; покірний  Словник синонімів Вусика
3. услужливий — УСЛУ́ЖЛИВИЙ (ВСЛУ́ЖЛИВИЙ), а, е, рідко. Який з готовністю робить послугу; послужливий. Услужливий Абрамко вже ніс хутро й шапку Ступосянського (І. Франко); До мене будь лиш ти ласкава, Услужлива і нелукава, Мене до батька поведи (І.  Словник української мови у 20 томах
4. услужливий — (вслужливий), -а, -е, рідко. Який з готовністю робить послугу; послужливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. услужливий — УСЛУ́ЖЛИВИЙ (ВСЛУ́ЖЛИВИЙ), а, е, рідко. Який з готовністю робить послугу; послужливий. Услужливий Абрамко вже ніс хутро й шапку Ступосянського (Фр., VI, 1951, 306); До мене будь лиш ти ласкава, Услужлива і нелукава, Мене до батька поведи (Котл.  Словник української мови в 11 томах
6. услужливий — Услужливий, -а, -е Услужливый. Стор. I. 108.  Словник української мови Грінченка