фатум
ДО́ЛЯ (надприродна сила, що нібито визначає все в житті; незалежний від людини хід подій, збіг обставин), ПРИЗНА́ЧЕННЯ, ПРИРЕ́ЧЕННЯ, СУДЬБА́ розм., МО́ЙРА книжн.; ФА́ТУМ книжн. (перев. грізний, несприятливий для людини хід подій, якого не можна уникнути); ФОРТУ́НА розм. (перев. сприятлива для когось, щаслива). Прошу не нудьгувати, коли я перейду зараз до опису міста, що в ньому мені доля судила стати щільно до виробництва кінокартин (Ю. Яновський); Навіть той, хто в призначення вірить, Все ж трудитися мусить постійно (І. Франко); (Чернець:) У двоєдиній сутності твоїй з тобою ми брати не випадково: тут Божий перст, приречення святе (О. Левада); Було щось жорстоко-безглузде в цьому ударі судьби, життя його, таке стійке раніше, мовби похитнулося (О. Гончар); (Любов:) І я раз була щаслива, така щаслива... Нащо мені перебили се щастя... Ах, що я дурницю говорю? Хіба се можна перебити чи одвернути? Се фатум, се мойра! (Леся Українка); Хіба не казав їй нещодавно Мар'ян Поляруш, що в цьому році фортуна повернеться до хлібороба: буде він мати землю і в Криму, і на Дону, і в Сибіру, і в їхньому селі (М. Стельмах).
Словник синонімів української мови