1. Словник синонімів української мови

фатум

ДО́ЛЯ (надприродна сила, що нібито визначає все в житті; незалежний від людини хід подій, збіг обставин), ПРИЗНА́ЧЕННЯ, ПРИРЕ́ЧЕННЯ, СУДЬБА́ розм., МО́ЙРА книжн.; ФА́ТУМ книжн. (перев. грізний, несприятливий для людини хід подій, якого не можна уникнути); ФОРТУ́НА розм. (перев. сприятлива для когось, щаслива). Прошу не нудьгувати, коли я перейду зараз до опису міста, що в ньому мені доля судила стати щільно до виробництва кінокартин (Ю. Яновський); Навіть той, хто в призначення вірить, Все ж трудитися мусить постійно (І. Франко); (Чернець:) У двоєдиній сутності твоїй з тобою ми брати не випадково: тут Божий перст, приречення святе (О. Левада); Було щось жорстоко-безглузде в цьому ударі судьби, життя його, таке стійке раніше, мовби похитнулося (О. Гончар); (Любов:) І я раз була щаслива, така щаслива... Нащо мені перебили се щастя... Ах, що я дурницю говорю? Хіба се можна перебити чи одвернути? Се фатум, се мойра! (Леся Українка); Хіба не казав їй нещодавно Мар'ян Поляруш, що в цьому році фортуна повернеться до хлібороба: буде він мати землю і в Криму, і на Дону, і в Сибіру, і в їхньому селі (М. Стельмах).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фатум — фа́тум іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. фатум — Доля, п. хрест; неминучість, рокованість, приреченість, фатальність. Словник синонімів Караванського
  3. фатум — див. судьба, Мойра, предистинація, фортуна Словник чужослів Павло Штепа
  4. фатум — ФА́ТУМ, у, ч. Наперед визначена, невідворотна доля; у давніх римлян – таємнича сила, що нібито наперед визначає долю всього існуючого; неминучість. [Любов:] І я раз була щаслива, така щаслива... Нащо мені перебили се щастя... Ах, що я дурницю говорю?... Словник української мови у 20 томах
  5. фатум — -у, ч. Наперед визначена, невідворотна доля; у давніх римлян – таємнича сила, що нібито наперед визначає долю всього сущого; неминучість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. фатум — фа́тум (лат. fatum) доля; поняття, яке виражає міфологічні та релігійно-ідеалістичні уявлення про сили, що визначають життєвий шлях людини, а також усі події історії людства. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. фатум — ФАТУМ (від лат. fatum — віщування, пророче оповіщення) Терміном "Ф." позначається невідворотність, неминучість певного перебігу подій та людських вчинків. Походження терміна "Ф." — у міфології. Як у давньогрецьк., так і давньоримськ. міфології... Філософський енциклопедичний словник
  8. фатум — Фа́тум, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. фатум — ФА́ТУМ, у, ч. Наперед визначена, невідворотна доля; у давніх римлян — таємнича сила, що нібито наперед визначає долю всього існуючого; неминучість. [Любов:] І я раз була щаслива, така щаслива… Нащо мені перебили се щастя… Ах, що я дурницю говорю?... Словник української мови в 11 томах