фатум

Доля, п. хрест; неминучість, рокованість, приреченість, фатальність.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фатум — фа́тум іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. фатум — див. судьба, Мойра, предистинація, фортуна Словник чужослів Павло Штепа
  3. фатум — ФА́ТУМ, у, ч. Наперед визначена, невідворотна доля; у давніх римлян – таємнича сила, що нібито наперед визначає долю всього існуючого; неминучість. [Любов:] І я раз була щаслива, така щаслива... Нащо мені перебили се щастя... Ах, що я дурницю говорю?... Словник української мови у 20 томах
  4. фатум — -у, ч. Наперед визначена, невідворотна доля; у давніх римлян – таємнича сила, що нібито наперед визначає долю всього сущого; неминучість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. фатум — фа́тум (лат. fatum) доля; поняття, яке виражає міфологічні та релігійно-ідеалістичні уявлення про сили, що визначають життєвий шлях людини, а також усі події історії людства. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. фатум — ФАТУМ (від лат. fatum — віщування, пророче оповіщення) Терміном "Ф." позначається невідворотність, неминучість певного перебігу подій та людських вчинків. Походження терміна "Ф." — у міфології. Як у давньогрецьк., так і давньоримськ. міфології... Філософський енциклопедичний словник
  7. фатум — ДО́ЛЯ (надприродна сила, що нібито визначає все в житті; незалежний від людини хід подій, збіг обставин), ПРИЗНА́ЧЕННЯ, ПРИРЕ́ЧЕННЯ, СУДЬБА́ розм., МО́ЙРА книжн.; ФА́ТУМ книжн. (перев. Словник синонімів української мови
  8. фатум — Фа́тум, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. фатум — ФА́ТУМ, у, ч. Наперед визначена, невідворотна доля; у давніх римлян — таємнича сила, що нібито наперед визначає долю всього існуючого; неминучість. [Любов:] І я раз була щаслива, така щаслива… Нащо мені перебили се щастя… Ах, що я дурницю говорю?... Словник української мови в 11 томах