Словник синонімів української мови

хиря

ХВОРО́БА (порушення нормальної життєдіяльності організму під впливом несприятливих факторів), ЗАХВО́РЮВАННЯ, НЕДУ́ГА (НЕДУ́Г рідше), ХВО́РІСТЬ, НЕЗДОРО́В'Я, СЛА́БІСТЬ, НЕ́МІЧ розм., НЕ́МОЩІ розм., БО́ЛІСТЬ розм., БО́ЛЕЩІ заст., СЛАБО́ТА рідше, ХОРО́БА діал., ХИ́РЯ діал.; ЛЕ́ЖА діал. (при якій лежать). Обличчя його після хвороби ще й досі було якесь змарніле, зім'яте, зблякле (О. Гончар); Увійшла Зоня. Батькове захворювання її зовсім позбавило рівноваги (Ірина Вільде); Івана звалила з ніг довга і тяжка недуга (Н. Кобринська); Брали воду з заражених криниць, ширили хворість із хати в хату (Є. Коротевич); Щорс кашлем заходивсь різким і зупинився серед хати: Не міг він більше утаїть Свого важкого нездоров'я... (М. Шеремет); Та нема гіршої пригоди, як слабість у дорозі. Ось на задньому возі, як в'ялая риба, лежить хорий чумак (М. Коцюбинський); Щоб приховати й не виявити своєї немочі, що точила, певне, його легені чи серце, він раз у раз ходив по хаті (С. Досвітній); Проміж бабів ішли свої балачки, балакали більше все про пристріт та про болість (Грицько Григоренко); Я мовчки терпів би образи й примхи, Я в болещах мав би відраду... (А. Кримський); Людина єсьм... Мене гнітуть слаботи (П. Грабовський); Як тій болячці, як тій хирі, Громадою годили Тому борцеві (Т. Шевченко); Він просить Бога, щоб не дав йому гнилої лежі (М. Черемшина).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. хиря — хи́ря 1 іменник жіночого роду хвороба діал. хи́ря 2 іменник жіночого роду, істота про людину діал.  Орфографічний словник української мови
  2. хиря — див. біда; хвороба  Словник синонімів Вусика
  3. хиря — ХИ́РЯ, і, ж., діал. Хвороба; // Хвора людина, що має жалюгідний вигляд. ◇ (1) Ма́тері його (їх) хи́ря – уживається для вираження задоволення, великого захоплення чим-небудь. – Та й гарні ж, хиря його матері, оті котики та кролики!...  Словник української мови у 20 томах
  4. хиря — -і, ж., діал. Хвороба. || Хвора людина, що має жалюгідний вигляд. На хирю — на біду.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. хиря — Хи́ря, -рі, -рею  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. хиря — ХИ́РЯ, і, ж., діал. Хвороба; // Хвора людина, що має жалюгідний вигляд. ♦ Як [та] хи́ря — дуже слабий, жалюгідний. Вернувся наш запорожець Як та хиря, хиря, Обідраний, облатаний, Калікою в хату (Шевч., II, 1963, 169); Годи́ти, як хи́рі — дуже догоджати.  Словник української мови в 11 томах
  7. хиря — Хи́ря, -рі ж. Болѣзнь. Употребл лишь въ извѣстныхъ выраженіяхъ, напр. такий, як хи́ря. Больной, имѣющій жалкій видъ. Вернувся наш запорожець, як та хиря-хиря, обідраний, облатаний, калікою в хату. Шевч. 229. годити, як хирі. Сильно угождать.  Словник української мови Грінченка