хлопчина
ХЛО́ПЕЦЬ (дитина або підліток чоловічої статі), ХЛО́ПЧИК, ХЛОПЧА́, ХЛОПЧА́К розм., ХЛОПЧИ́НА розм., ХЛОПЧИ́СЬКО розм., ХЛОП'Я́, ХЛОП'Я́К розм., ХЛОП'Я́ГА розм., ХЛОПІ́ЙКО розм., ПАЦА́Н фам., ПАХО́ЛОК заст., ХЛОПА́К діал., БА́ХУР діал.; ПАРУБІ́ЙКО розм., ПАРУБІ́ЙКА розм., ПАРУБЧА́К розм., ПАРУБ'Я́ розм. (підліток, що стає парубком). — Хлопець ріс крикливий і запальний. Як надходив час годування — кричав, як пуп (Григорій Тютюнник); — Ви б краще поцікавилися, що в мене народилося — хлопчик чи дівчинка (Є. Гуцало); Крадькома хлопчаки пробиралися в тиші. (До нехитрих забав кожен хлопець привик) (М. Нагнибіда); Підійшов хлопчина років тринадцяти, якого учитель посвящав у тайни біології (Ю. Яновський); Пустотливий білявий хлопчисько.. підібрався до лежачого верблюда і почав лоскотати йому ніздрі очеретиною (З. Тулуб); Там пасли коней хлоп'яки одні, Немов хрущі, смугляві й бронзотілі (А. Малишко); — Та у нього працює Тарас Шевченко. Хороший хлоп'яга, талановитий, він усі малюнки Ширяєву робить (О. Іваненко); Надвечір другого дня до них постукав вусатий, обвішаний клуночками Горбенко. — Давайте пацана, час їхати (І. Микитенко); Вже Павлусь був чималий пахолок, а вона ще возилася з ним, як з маненькою дитиною (О. Стороженко); Самопас я ріс, пустий хлопак (І. Франко); Бахурі ростуть, як хліб увесні. І на вінику по хаті брикають, і дєдю за чупер мичуть, і з мами хустку здіймають (М. Черемшина). — Пор. пі́дліток.
ХЛО́ПЕЦЬ (молодий чоловік), ЮНА́К, ПА́РУБОК, МОЛОДИ́К, МОЛОДЕ́ЦЬ, КОЗА́К, ХЛОПЧИ́НА розм., ХЛОП'Я́ГА розм., ХЛОПІ́ЙКО розм., ПАРУБЧИ́НА розм., ПАРУБ'Я́ розм., ПАРУБЧИ́СЬКО розм., ПА́РОБОК діал., ПАРУБІ́ЙКА діал., ПАРУБІКА діал., ЛЕ́ГІНЬ діал., ХЛОПА́К діал., ШУГА́Й діал.; ЖЕНИ́Х розм. (про молодого чоловіка, що вже може одружуватися). (Елеазар (до хлопця — смутно):) До чого, молодче, ти се промовив? (Молодий хлопець:) Не удавай, немов не розумієш! (Леся Українка); Він заходить в охайну кімнату і зупиняється перед юнаком років двадцяти-двадцяти двох (М. Стельмах); — Вже як я став парубком, дід показував мені те місце (скарбу) (І. Нечуй-Левицький); Молодики стояли осторонь від батьків, але думки в них були спільні (П. Кочура); Ой, дівчина-горлиця До козака горнеться (пісня); — Ну й даремно, — озвався шустрий, чорнявий хлопчина. — Я після десятирічки два роки попрацював на шахті в Горлівці (І. Цюпа); В голоблях гарцювали хлоп'яки (В. Дрозд); Виорати кінці ниви Михайлові допоміг сусідський парубчина, що в саду дерева обрізував (М. Томчаній); Коло Якового колодязя зібралась купка паруб'ят, а між ними Юрко і його давній приятель.., що служив разом з ним у одному полку (П. Куліш); Який тепер світ настав..; Сякий-такий парубчисько, Та й той до багачки (пісня); — Торгувать, шинкувать Буду чарочками, Танцювать та гулять Таки з паробками (Т. Шевченко); Замолоду, бувши парубікою, чумакував (Ганна Барвінок); Вибігла Маруся до потоку, скочила зі скелі — а легінь, точнісінько як тоді, стоїть перед нею і усміхається (Г. Хоткевич); — Ти, правда, хлопак справний, в боях авторитет здобув (О. Гончар); Де ти був, шугаю, з тими овечками? (Л. Первомайський).
Словник синонімів української мови