хутір
ХУ́ТІР (невеликий населений пункт поблизу села; відокремлене господарство разом з садибою господаря), ПРИСІ́ЛОК, ФІЛЬВА́РОК, ВИ́СЕЛОК (невелике селище, яке виникло внаслідок переселення). Хутір із чотирьох садиб лежав на самому дні глибокої балки (П. Панч); Був собі дід та баба. З давнього давна, у гаї над ставом, Удвох собі на хуторі жили (Т. Шевченко); — На нашому кутку в Кавунів найнялася з присілка якась дівчина (І. Нечуй-Левицький); Через бульвар ішли до гімназії всі, хто мешкав у новому місті або на фільварках (Ю. Смолич); Вони довго мовчки дивилися, взявшись за руки, на шахтарський виселок удалині, на лілові терикони (О. Донченко).
Словник синонімів української мови